Такі висновки зробили фахівці компанії LNZ Group за результатами експерименту внесення страхових гербіцидів наземним обприскувачем та коптером DJI Agras T20 на соняшнику в рамках технологічної платформи LNZ Hub 4.0
«Це рішення дозволить чітко виконати технологічну карту, незважаючи на те, що ви не можете зайти в поле, коли воно після опадів дуже мокре, і техніка грузне. Або рослини виросли понад 2 м і не вистачає кліренса, або ж просто не хочете витоптувати рослини технологічними коліями і втрачати свій врожай», — розповідає провідний консультант компанії QUADRO.ua Вадим Остапенко, дрони якої використовувалися під час експерименту.
За його словами, під час експерименту коптер проводив внесення з висоти двох метрів, з нормою робочого розчину гербіцидів 15 л/га, при нормі виливу наземним обприскувачем 200 л/г. Ще одна відмінність — у наземному обприскувачі використовуються інжекторні форсунки 4, а в коптері — щілинна форсунка 01. В результаті під час виливу формується крапля 120-130 мікрон, що виглядає як туман, який присаджують гвинти, а позаду створюється завихрення. Розчин потрапляє навіть на низ листка.
Як розповів менеджер з розвитку технологічної платформи LNZ Hub Сергій Вовк, експеримент проводився із гібридом соняшнику Фаусто від Strube. Частина експериментальної ділянки оброблялася для порівняння гербіцидами Імпреза і Брокс із нормою внесення 1,2 л/га у фазі 2-3 пари листків соняшнику. На противагу коптеру працював наземний обприскувач іспанської компанії АМА із захватом 12 метрів.
«Єдина відмінність між результатами роботи коптера і наземного обприскувача — після обприскування коптером бур’ян гине повільніше, дія гербіциду менш агресивна, тому бур’ян гине поступово», — коментує Вадим Остапенко.
Сергій Вовк додає, що якраз погодні умови цього року сприятливі для внесення гербіцидів коптером, адже протягом двох тижнів через дощі не можна було зайти в поле. «Ми і далі будемо вивчати цю тему, бо за один сезон експерименту неможливо визначити всі плюси та мінуси», — зазначає він.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Два російські дрони вранці у понеділок, 3 серпня, атакували сільськогосподарський об'єкт на території Волохово-Ярського старостинського округу Харківської області, спровокувавши пожежу на складах. Постраждалих унаслідок удару немає, на місці працюють рятувальники.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

Сьогодні є дві причини, які гальмують розвиток технологій: війна та пов'язані з нею засоби РЕБ (коли працює РЕБ, навігація зупиняється), а також страхи аграріїв керувати з телефона апаратом, який літає. Проте агродронові технології йдуть у ногу з часом, така техніка може проводити диференційовані внесення, що є економічно вигідним.