Таку думку висловив директор Української борошномельної компанії Ігор Кобеля.
За його словами, багато українських бізнесменів-романтиків кинулися у цю галузь. Простежується аналогія із олійним сектором, де виробничі потужності вже на 25-30% перевищують власні об'єми вирощування соняшнику.
Проте є і перспектива у розширенні експорту борошна. «У басейні Чорного і Середземного морів українська продукція — одна з кращих за якістю і друга в ціновій категорії. Росія виходить на нижчі ціни завдяки дотаціям. А от Туреччина навчилася вправно диверсифікувати ринок, відходити від штампів, гостів, сортів — у них кожне підприємство продає за 5-6 специфікаціями», — пояснює експерт-практик.
Крупний експортер борошна — Казахстан — не вступає у конкуренцію через свій географічно обмежений суходолом ринок.
«Наші перспективи могли б розширитися завдяки найбільшим споживачам борошна, таким як Бразилія, Китай, країни ЄС, але ці ринки вправно захищені і поки що не доступні для української продукції», — констатує Ігор Кобеля.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Експорт продуктів переробки зерна з України за підсумками 2025/26 МР склав 543,4 тис. т, що на 1,2% перевищило показник попереднього сезону.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).

Українська пшениця та борошно повністю відповідають нормам Європейського Союзу.

Компанія «Фудреформ» починала свою діяльність із виробництва інгредієнтів для переробки м’яса, пізніше почала працювати в хлібній індустрії, зернопереробці та з інгредієнтами для молочної галузі.

Форум «Хлібна індустрія 2026», який 12-13 травня проходив у Києві, зібравпонад 200 експертів і практиків, які формують майбутнє хлібопекарськоїгалузі.

Україна у липні – квітні 2025/26 маркетингового року скоротила експорт борошна, круп і продуктів переробки зерна, водночас постачання макаронних виробів і кускусу продемонстрували зростання.