Білорусь скупає 90% експорту насіння кукурудзи з України

Про це поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, говориться у повідомленні інституту.

За його словами, основними споживачами українського насіння є країни СНД та Європейського Союзу. Також вітчизняний насіннєвий матеріал у невеликій кількості імпортують Туреччина, Індія та Південно-Африканська Республіка.

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на ринки країн світу у 2017 році у вартісному вимірі становили $14,4 млн, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала 90%.

Основним покупцем насіннєвого матеріалу кукурудзи українського походження є Білорусь. Торік вона закупила 90% вітчизняного експорту насіння кукурудзи на суму близько $13 млн.

Насіння кукурудзи в Україні також закуповували Молдова, Казахстан, Грузія, Австрія, Франція, Румунія та Туреччина.

Крім того, минулого року Україна експортувала 553 т пшениці — до Туреччини, 446 т насіннєвого жита — до Білорусі, а також 31 т насіннєвого ячменю — до Молдови, зазначив експерт.

На заваді реалізації великого потенціалу України щодо нарощування експорту насіння у вигляді якісного посівного матеріалу, перш за все, стоїть невизнання українських фітосанітарних сертифікатів у багатьох країнах світу, вважає Олександр Захарчук.

Тому, зазначив він, якщо Молдова, Білорусь та Туреччина надають можливість експортувати насіння українського походження зареєстрованих селекційних продуктів з метою комерційного поширення, то глобальні світові ринки насіння — Європейський Союз, США, Китай, Аргентина та багато інших — закриті для вітчизняної насіннєвої продукції. А до країн Європейського Союзу поки що здійснювати поставки вирощеного в Україні насіння можна лише для досліджень та рекламних акцій.

Ускладнює ситуацію правовий формат експорту насіння сортів ботанічних таксонів, включених до Схем сортової сертифікації Організації Економічного співробітництва та розвитку, до частини з яких Україна вже приєдналася. Адже без позитивного рішення аудиту еквівалентності міжнародним вимогам — особливо в частині комерційного обігу насіння і садивного матеріалу та охорони прав на об»єкти інтелектуальної власності — власники сортів та гібридів не можуть отримати доступ до світового ринку насіння.

З огляду на це, розвиваючи експортні можливості для входження на перспективні ринки інших країн, в тому числі і Європейського Союзу, вітчизняні насіннєві компанії змушені продавати свою продукцію значно дешевше — порівняно з імпортними цінами закупівлі — за рахунок зменшення ціни реалізації власного насіннєвого матеріалу, зауважив Олександр Захарчук.

Зокрема, кукурудзу українські насіннєві компанії продають по $1862 за 1 т, тобто у 2 рази дешевше, ніж її імпортують вітчизняні агротоваровиробники, сою — в 1,8 разу, пшеницю — у 3,7 разу, ячмінь — в 1,5 разу, овес — у 2,4 разу, а жито — у 3,2 разу нижче рівня світових цін.

Щоб усунути існуючу дискримінацію та підвищити конкурентоспроможність насіння українського походження на світовому ринку, необхідно якомога швидше адаптувати вітчизняну нормативно-правову базу щодо насінництва до міжнародних вимог, підсумував Олександр Захарчук.