Як повідомляють в UKRAVIT, в історії компанії було декілька етапів модернізації. За понад 20 років свого існування UKRAVIT пройшла шлях від родинної компанії, що мала в асортименті 15 найменувань продукції, до національного лідера з найбільшим продуктовим портефелем в Україні — понад 150 препаратів.
«Сьогодні виробничі потужності UKRAVIT дуже високого рівня. А ті рішення, які ми плануємо запропонувати, оглянувши виробництво, дадуть можливість випускати ще більше нової продукції, гарантувати якість та екологічність усіх процесів, забезпечувати оптимізацію, стабільність й енергоефективність виробництва. Компанія UKRAVIT отримає можливість виробляти новітні препарати для ринку, що не мають аналогів. І ці можливості нададуть потужності для реалізації інноваційних ідей у виробництві», — відзначив директор представництва NETZSCH Роман Гордєєв.
«Постійний процес вдосконалення виробництва — запорука нашого розвитку і задоволеності наших клієнтів. Завдяки співпраці з найкращими світовими виробниками обладнання, такими як NETZSCH, ми можемо не тільки виробляти більші обсяги продукції та покращувати її якість, а й гідно представляти національну торгову марку на міжнародному ринку», — розповідає директор департаменту досліджень, розробки та інновацій UKRAVIT Сергій Проценко.
Спеціалісти компанії постійно переймають та адаптують сучасний світовий досвід виробництва ЗЗР і мікродобрив; а з 2018 року в структурі компанії працює унікальний R&D центр для досліджень та впроваджень інновацій — «Інститут здоров'я рослин». Це дозволяє UKRAVIT власними силами досліджувати актуальні наукові питання й забезпечувати аграріям комплексний технологічний сервіс на усіх етапах виробництва сільгосппродукції. Це дає партнерам впевненість, що 2019 бізнес-рік буде роком модернізації та впровадження новітніх технологій в роботу компанії.

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Для успішної перезимівлі ріпак озимий має сформувати листову розетку 6-8 листків, довжину стебла 8-10 см, стрижневу кореневу систему 15-20 см та кореневу шийку діаметром 8-12 м. Велику роль у цьому відіграє збалансоване живлення, зокрема й бором.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

Ранні етапи органогенезу — час, коли закладається основа врожаю озимих культур. Саме тому «вихідні параметри» агровиробництва мають бути винятково якісними.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.

Ризикова безпекова ситуація та нестача обігових коштів змушують аграріїв шукати шляхи скорочення виробничих витрат на осінню посівну кампанію 2026 року.