Про це повідомляють у компанії і додають, що втілюють його спільно з науковцями. Викладачі Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка проводять дослідження впливу перехресного запилення на врожайність гібридів ріпаку, а Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича — на врожайність соняшнику.
«Щоб відстежити ефект запилення на врожайність, поле розділяють на контрольні та дослідні ділянки. На дослідних рослини обмежують від доступу комах за допомогою «ізоляторів» — наметів з агроволокна розміром 1,67х1,67 м. Контрольні посіви перебувають у вільному для комах доступі. Окрім цього, частину цих посівів обприскують феромонами, які приваблюють комах, іншу ж — ні», — розповідають в компанії.

Попередньо науковці визначають морфологічні показники рослин — довжину стебла, площу листкової пластинки, кількість листків на стеблі, а також вміст редукованих цукрів у нектарі. Згодом, після завершення цвітіння, за певною формулою визначають власне структурні показники врожайності — масу тисячі насінин, кількість стручків на рослині, кількість насінин у стручку.
«Минулого року ми визначали олійність і вологість зерна ріпаку з допомогою лабораторії компанії «Контінентал» у с. Деренівка. За результатами торішнього дослідження у частини гібридів ці показники значно залежали від впливу комахозапилення. Ми й надалі працюємо, щоб отримати більш достовірні результати. Цього року проводимо польові дослідження над сімома гібридами ріпаку», — каже доцентка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін хіміко-біологічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, кандидатка біологічних наук Галина Гуменюк.
Щоб забезпечити активне запилення, на поле вивозять вулики, які перебувають там весь період цвітіння. «Контінентал Фармерз Груп» співпрацює з пасічниками з Буковини та Тернопільщини. Так, на дослідне поле компанії, де посіяні гібриди ріпаку, 40 бджолосімей вивезли члени СОК «Увисла плюс». Увислівські пасічники до досліджень на полях «Контінентал» долучаються другий рік поспіль. Торік їхні бджоли працювали на соняшникових посівах, цього року — на ріпакових.
Дослідження впливу комахозапилення на врожайність ріпаку триватимуть і надалі. Аграрії поки що збирають інформацію, бо робити певні висновки ще зарано. Середню статистику з підвищення врожайності можна побачити мінімум за три роки. Про це свідчать дослідження соняшнику. За той час, що їх проводять, уже можна проаналізувати, які з гібридів краще відгукуються на запилення та дають прибавку врожайності до 30%. Відповідно до цих даних у компанії будуть формувати карту розташування таких гібридів у структурі посівів на наступний рік — їх сіятимуть ближче до населених пунктів, де є пасіки.
«Ми хочемо знати, які з гібридів піддаються комахам-запилювачам, адже бачимо, що не всі толерантні до них. Завдяки цьому в майбутньому можемо зрозуміти, як розміщувати їх на полях компанії. У нас є карта бджолярів, де бачимо розташування та насичення бджолами, — розповідає начальник відділу агрономічної експертизи «Контінентал Фармерз Груп» Олександр Деревянченко. — Гібриди, які, за результатами досліджень, чутливі до комахозапилення, будемо рекомендувати для висіву на площах компанії, розташованих у регіонах активного поширення пасічництва. Натомість гібриди з вищими ознаками до самозапилення сіятимемо на більш ізольованих масивах».
Цього року на дослідження «Контінентал Фармерз Груп» відгукнулися компанії-партнери, які займаються селекцією ріпаку, а саме: ТОВ «Заатбау Україна», ТОВ «Піонер Насіння Україна», ТОВ «Лімагрейн Україна», ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «Лемкен Україна». У перспективі аграрії планують залучати до досліджень й інших. У планах перевірити на чутливість до запилення усі гібриди ріпаку та соняшнику.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

95% європейців вважають сільське господарство та сільські території важливими для майбутнього Європи, а 93% наголошують на необхідності стабільного продовольчого забезпечення ЄС. Водночас 70% опитаних вважають, що Спільна аграрна політика ЄС (САП) приносить користь усім європейцям.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Регіональні управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадали аграріям, що до 1 березня необхідно подати плани-схеми розташування насінницьких посівів перехреснозапильних культур.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.

У Великій Британії стартувало пілотне дослідження, яке може суттєво змінити принципи вирощування фруктів у Європі. Проєкт із моніторингу запилення в реальному часі покаже, як інноваційні технології впливають на мікроклімат у тунелях, поведінку джмелів, а отже і на врожайність фруктів.