Про це повідомляє Еnglish.fleischwirtschaft.de.
Світові сільськогосподарські ринки продовжують стикатися із рядом невизначеностей, такими як поширення африканської чуми свиней (АЧС), пандемія коронавірусу, зміна клімату та зміна харчових звичок споживачів. Це все впливає на попит та пропозицію м’яса.
Збільшення доходів азійських домогосподарств залишається головним фактором, що сприяє зростанню світового споживання м'яса, яке, за прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), зростатиме на 1,2% щорічно протягом наступних десяти років.
Глобальний попит на яловичину буде зростати за рахунок приросту населення та зростання кількості домогосподарств середнього класу. Споживання яловичини в Азії зросте на 2,7 млн тонн протягом наступних десяти років.
Зокрема, у В'єтнамі та Індонезії прогнозується, що обсяги імпорту яловичини збільшаться відповідно на 24% та 34%. Китай залишається величезним ринком збуту яловичини, однак після АЧС країна обмежить подальше зростання її імпорту. Виробництво птиці в Індії, Бразилії та Індонезії складе велику частку від загального приросту виробництва м'яса.
До 2029 року Бразилія та США збільшать обсяги виробництва яловичини трохи більше, ніж на півмільйона тонн. Однак їхня частка у світовому виробництві яловичини не зміниться, оскільки низка менших країн, таких як Пакистан та Південна Африка, мають намір збільшити свою частку виробництва.
Світовий експорт м'яса зросте із середньорічним темпом від 0,7% до 2029 року, що призведе до загального обсягу глобальної експортної торгівлі до 42 млн тонн.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує значне зниження виробництва та споживання яловичини в Україні.

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

В Україні розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

Експорт свинини з Європейського Союзу за перші п’ять місяців 2026 року скоротився на 13% через зниження цін і обсягів постачань на азійські ринки.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

У Європі й Азії продовжує погіршуватися епізоотична ситуація з африканською чумою свиней (АЧС). У низці країн фіксують нові спалахи серед домашніх свиней, тоді як кількість випадків серед дикої фауни вже перевищила 4,3 тис.

Україна посилює роботу над відкриттям ринку Сінгапуру для вітчизняної свинини, а також акредитацією українських виробників цієї продукції.