logo

Ексклюзиви

Потенціал України — переробляти 30% меду на медові напої

Потенціал України — переробляти 30% меду на медові напої

Ексклюзиви 06 серпня 2021. 07:00 4704

За даними «Гільдії медоварів», в Україні офіційно зареєстровано з десяток виробників медових напоїв, неофіційно — близько сотні. Кожен із них має свої авторські розробки.

Про це AgroPortal.ua розповів голова «Гільдії медоварів України» Василь Барабаш.

«В Україні є необхідність у переробці 25-30% меду, який не пішов на експорт і не реалізований на внутрішньому ринку, це фактично залишки продукту. Ми маємо відпрацьовані технології та рецепти, у нас є талановиті медовари, відсутня тільки добра воля та підтримка держави. Але у європейських сусідів немає такої кількості медів, як в Україні», — зазначає Василь Барабаш.

Багато медоварів вважають, що найкращий напій той, який не містить добавок. Та все ж на українському ринку можна знайти медові напої з додаванням трав, фруктів та ягід. Наприклад, при додаванні фруктів напій збагачується вітамінами, без них — там лише амінокислоти.

Одним із таких напоїв є сікера — алкогольний напій, створений на основі меду, соків фруктів та ягід першого віджиму, без додавання спирту та цукру. У 2018 році виробництво сікери розпочала компанія «Медовий Спас».

«Новий напій виводити на ринок надзвичайно складно. Споживач не знає, що таке питний мед і як його споживати. До того ж, конкуренція в світі алкоголю неймовірно велика», — зізнається керівник відділу продажів компанії «Медовий Спас» Андрій Моспанюк.

За його словами, на розробку рецептури сікери було витрачено декілька років. Спочатку «Медовий Спас» виробляли два види напою: червону та рожеву сікеру. Наразі на ринку представлено аж 6 видів основної лінійки та два види слабоалкогольного продукту — Пет-Нат.

«Кожна сікера індивідуальна та серйозно відрізняється одна від одної. Ми намагалися створити палітру, яка б покривала найбільшу кількість смаків. Тому тут є сухі, напівсухі та напівсолодкі варіанти; білий, рожевий та червоний колір; більш та менш хмільні», — розповідає Андрій Моспанюк.

Максимальні потужності «Медового Спасу» розраховані на 100 т продукції на рік. Але оскільки це молодий продукт, споживачів з ним потрібно ще знайомити, тож потужності максимально не використовуються. Компанія є членом «Спілки пасічників України», тож співпрацює з пасічниками з різних регіонів. А власна лабораторія дозволяє вибирати найякісніший мед для задоволення потреб і стандартів.

Якщо весь мед, який видобувається в України впродовж року, переробити на питний мед, то на одного мешканця країни вийшло би всього три літри напою

«Мед має бути якісним, адже це на пряму впливає на кінцевий результат та якість сікери. Наразі ми використовуємо мед монофлорний: це сонях та липа. Монофлорні меди мають однакові властивості, адже у них домінує одна квітка (на відміну від різнотрав’я — де мед від меду відрізняється). Таким чином, ми можемо повторяти рецептуру та продукт з року в рік», — розповідає Андрій Моспанюк.

До сікери додають також сік. В готовому вигляді його не купують — беруть свіжу сезонну ягоду чи фрукт, а потім методом прямого віджиму отримують натуральний сік. Для виробництва беруть: вишню, яблуко, чорноплідну горобину, ожину, чорну та червону смородину, аґрус.

В «Гільдії медоварів України» впевнені, що медові напої — це той продукт, який потрібно вміти споживати.

«Ми не прихильники того, щоб медові напої були на полицях супермаркетів. Це мають були спеціалізовані центри, де люди могли б не лише купити продукт, а й отримати консультацію з його споживання», — каже голова гільдії Василь Барабаш.

До прикладу, «Медовий Спас» в основному реалізує продукцію через власний роздріб: інтернет-магазин та бар, що розташований неподалік медоварні.

В «Гільдії медоварів України» зазначають, що сьогодні українськими питними медами набагато більше цікавляться за кордоном, ніж в Україні. Для іноземців медові напої — справжня екзотика. Саме український питний мед має дуже велику палітру смакових якостей. Тому перспективи його експорту дуже великі.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги