Ексклюзиви

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Агропідприємство «Рови Агро» цього сезону відмовилося від вирощування баштанних культур на Київщині через високу собівартість виробництва, конкуренцію та брак робочої сили.

Найбільшим викликом для українських виробників обліпихи залишається конкуренція з дешевим імпортом із Китаю.

ТОВ «Світанок Старі Маяки» на Одещині розробило власну систему управління господарством (Farm Management System, FMS) без програмування — на базі безкоштовних інструментів Google.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Обстеження соняшникових полів на Харківщині та Полтавщині показали, що загалом посіви виглядають по-різному, й різні хвороби вже проявляються на рослинах.

Компанія «Грін фьючерс інжиніринг», яка займається розробкою, виробництвом і продажем обладнання для професійних систем гідропоніки, а також має свою вертикальну ферму в Дніпрі, розробила повністю автоматизовану систему контролю вирощування, яка дозволяє управляти всіма процесами без участі агронома.

Господарство у Київській області, яке спеціалізується на вирощуванні озимого часнику, збільшило вихід преміальної фракції 55+ мм до 92% з 60%, зменшило втрати врожаю під час зберігання з 20% до 3% завдяки системі примусової вентиляції, споживання води зменшено на 40%, а добрив — на 25% шляхом точної фертигації.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Сьогодні є дві причини, які гальмують розвиток технологій: війна та пов'язані з нею засоби РЕБ (коли працює РЕБ, навігація зупиняється), а також страхи аграріїв керувати з телефона апаратом, який літає. Проте агродронові технології йдуть у ногу з часом, така техніка може проводити диференційовані внесення, що є економічно вигідним.

У цукровій галузі надзвичайно гострою залишається проблема кадрового забезпечення. Виробництво цукру — це складний високотехнологічний процес, що потребує вузькопрофільних фахівців із багаторічним практичним досвідом. Водночас система підготовки таких кадрів в Україні фактично відсутня, а швидко замінити їх на ринку праці, зокрема іммігрантами, неможливо.

Основним покупцем українського цукру сьогодні є країни Близького Сходу, які за результатами 9 місяців 2025/26 МР формують 50% від загального експорту цукру. Частка ЄС в експорті становить 18%, Балканських країн – не членів ЄС — 11%. Останніми місяцями активно зростає експорт до країн Середньої Азії, передусім Узбекистану. Вони вже випередили Балкани, сформувавши 14% експорту.

На рекордно низькі площі посівів цукрових буряків цього року вплинув комплекс факторів. Серед ключових причин — низька ціна на цукор.

Найбільше теплиць зараз будують аграрії у Житомирській, Миколаївській і Одеській областях. Але найближчими роками до тунельних теплиць прийдуть і агровиробники Вінниччини, адже зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку.

Сьогодні ринкова ціна на цукор нижча економічно обґрунтованого рівня. При цьому витрати на вирощування буряків і виробництво цукру останніми роками суттєво зросли.

Угодою про асоціацію України з ЄС передбачено, що квоти переглядатимуться кожні 5 років. У зв’язку з повномасштабною війною і запровадженням режиму ATM терміни змістились, тому перегляд квот очікується з 1 січня 2028 року. Водночас, якщо Україна пришвидшено інтегрується в ЄС, то, можливо, є шанс повернутись до режиму вільної торгівлі цукром.