Сюзана Григоренко

Щоб зрозуміти, куди рухається український ринок насіння, важливо слухати тих, хто щодня ухвалює рішення в полі, — аграріїв. Це дослідження — спроба краще зрозуміти логіку їхнього вибору: яким гібридам і сортам довіряють, як оцінюють ринок, де вбачають ризики та на що роблять ставку в найближчому майбутньому.

Днями Європарламент ухвалив рішення про еквівалентність українського насіння соняшнику, олійного ріпаку, сої та буряків. Це означає, що наші виробники отримають широкий доступ до ринків ЄС.

У наступні 10 років ринок олійних культур зростатиме в середньому на 5,2% щорічно. Якщо у 2023 році він оцінювався у $294,26 млрд, то до 2033 року сягне позначки вже $488,62 млрд.

Століттями постачальником лікарських рослин була дика природа, але за кілька останніх десятиліть агровиробництво цілющих трав набрало промислових масштабів.

На третьому році повномасштабної війни український аграрний сектор продовжує свій шлях до європейської інтеграції. Цей рік став періодом важливих законодавчих змін, спрямованих на гармонізацію з нормами ЄС. Водночас аграрії стикаються з новими викликами — від логістичних проблем до нестабільності на європейських ринках.

У 2022 році Україна набула офіційного статусу кандидата в члени ЄС. Це передбачає, зокрема, доопрацювання законодавчої бази згідно з чинними нормами Євросоюзу. Українські можновладці разом з громадськістю та Насіннєвою асоціацією України вже внесли низку змін до законодавства у сфері насінництва. Отже, на якому етапі ми сьогодні та чого чекати в майбутньому?

Виклики воєнного часу призводять до нових випробувань і стресів, які проходять зокрема й українські аграрії. У сьогоднішніх умовах виживають тільки найсильніші й ті, хто швидко адаптується до нових реалій. Фермери вимушені змінювати підходи до вирощування, зберігання й продажу врожаю, купівлі добрив, пального та запчастин до сільгосптехніки. В умовах війни змінився також підхід і до закупівель посівного матеріалу, про що далі й поговоримо.

Наприкінці листопада Верховна Рада України прийняла у першому та другому читанні надважливі законопроєкти для аграріїв та виробників сільськогосподарської продукції. Один із них стосується охорони прав на сорти рослин в Україні.

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, адже це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням.

Наприкінці липня китайські аграрні науковці на масштабному насіннєвому форумі, який зібрав понад 2 тис. фахівців, закликали бізнес та уряд інвестувати ще більше коштів у розробки нових стійких видів насіння. Паралельно в цей же час агровиробники в ЄС (у Франції, Молдові, Румунії) спостерігали на деяких полях ситуацію, коли врожаю практично не було, відтак збирати було нічого. Весняна посуха в Європі завдала суттєвої шкоди площам під соняшником, пшеницею та кукурудзою.

Не встигла закінчитися весняна посівна кампанія, як одразу почалася підготовка й старт висіву озимих культур у південних областях (Одеська, Миколаївська, Запорізька області). У серпні-вересні традиційно стартуватиме осіння посівна кампанія під озимі культури на решті території України. Що висіватимуть цьогоріч українські аграрії, яким культурам надаватимуть перевагу та як на це впливають зовнішні обставини.