Як волинському бджоляру вдається отримати понад триста літрів меду

04 липня 2019, 07:00 3944

Микола Томчук щовесни, як тільки потепліє, перебирається з квартири у невеличке мальовниче село Воля-Свійчівська, що у Володимир-Волинському районі. Тут вже понад три десятки років Микола доглядає власну пасіку, що стала невід’ємною частиною його життя.

Із бджолярством Миколу звела доля. «Коли я лежав у лікарні, то в палаті зі мною був дідусь-пасічник, який настільки захоплено розповідав про своє заняття, що і мене переконав узятись за бджолярство. За тих десять днів, що ми спілкувались, це настільки міцно засіло в голові, що одразу після повернення з лікарні поїхав у село і почав потрохи облаштовувати власну пасіку — скуповував у людей старі вулики, ремонтував їх і заселяв бджолами», — розповідає він.  

Про те, як правильно доглядати за бджолами та про інші особливості бджолярської справи Микола дізнавався зі спеціальної літератури та журналів, адже мало хто із досвідчених пасічників охоче ділиться такою інформацією та своїми секретами. Лише один місцевий бджоляр погоджувався розповісти початківцю про тонкощі цієї справи. А зараз Микола Томчук і сам охоче ділиться набутими за 33 роки знаннями та вчить тих, хто бажає опанувати пасічництво.

Лайфхаки для пасіки

Збираючись на пасіку, потрібно дотримуватись певних правил безпеки, зазначає Микола. Тіло має бути захищене закритим одягом, а на голову рекомендується одягти спеціального капелюха із сіткою. Не варто користуватись парфумами, і навіть руки потрібно мити звичайним господарським милом, яке не має запахів, котрі приваблюють бджіл. Крилаті трудівнички можуть напасти, навіть якщо одяг випраний із порошком чи ополіскувачем, що має сильний аромат. Проте Томчук настільки любить своїх бджіл, що зовсім їх не боїться, тому часто ходить на пасіку без спеціального костюма.

Виробничі потужності

Починав Микола Томчук із трьох вуликів, а нині їх аж три десятки. У кожному з цих дерев’яних будиночків мешкають тисячі бджіл. Лише за одну добу матка може відкласти дві з половиною тисячі яєць. Усі бджоли у вулику мають свої чіткі ролі — одні виконують функцію охорони, інші — розвідки, а є також прості робітники і трутні. Тривалість життя цієї «дуже розумної мухи», що має аж п’ять очей, лише 35-40 днів. Помирають комахи від зношення крилець. Матка живе значно довше — до чотирьох років.

Аби придбати мед у Томчука, клієнти, котрі знаються на доброякісному бджолиному продукті, самі приїздять до нього у село. Ті, хто одного разу спробував мед із пасіки Миколи, вже не зможе від нього відмовитись, адже він відрізняється від того, що продається на ринку. Бджоляр дуже добросовісно займається своєю справою і, як наслідок, має чистий натуральний мед. У хороший сезон зі своїх вуликів пасічнику вдається викачати понад триста літрів меду, але цей рік навряд чи буде таким вдалим, передбачає Томчук.

Цілющий сон у вулику

«Три роки тому я нарешті втілив у життя свою давню мрію, придбавши апітерапевтичний будиночок, в якому можна спати просто на вуликах і оздоровлюватись. Сон у такому будиночку особливо рекомендується тим, хто має проблеми із тиском, знижений імунітет, серцево-судинні та інші захворювання. Цей винахід карпатських пасічників зараз набуває все більшої популярності, тому будиночком-вуликом вже нікого не здивуєш, але моя хатинка таки унікальна», — говорить Микола.

Фундамент апібудиночка — це три вулики із кількома бджолосім’ями, а дах — лежак, що закривається кришкою. 

Дві години сну у бджолиній диво-хатинці дорівнюють за своїм ефектом 8 годинам звичайного сну. Лежачи на вулику-ліжку над бджолами, людина отримує тепло від бджіл, яке вони виділяють для обігріву своєї дітви (35°C). Розплід, який обігрівають бджоли, біоенергетично активний, він допомагає збалансувати і самовідновити роботу всіх людських органів за рахунок біофізичного зв’язку з природою, що викликає збільшення працездатності людини, відчуття легкості та свіжості. Запахи пилку, бджолиної отрути, прополісу, рівномірне гудіння, що нагадує шум моря, заспокоюють нервову систему, нормалізують кров’яний тиск, стабілізують психоемоційний стан, сприяють здоровому сну.

Ще один оздоровлюючий елемент пасіки Томчуків — вулик-інгалятор. Микола запевняє, що такий винахід навряд чи має хтось із волинських пасічників. Почув якось про нього по телевізорі й вирішив собі спробувати зробити. Вулик-інгалятор — незамінний помічник для астматиків та людей, котрі часто хворіють на ангіни та бронхіти.

Серед дивовижних вуликів пасіки Миколи Томчука є ще один цікавий бджолиний будиночок зі скляною стінкою, крізь яку можна спостерігати за тим, як живуть і працюють смугасті трудівниці. Та цього року пасічнику не вистачило часу, аби його заселити, тож скляний вулик поки що пустує.


AgroPortal.ua за матеріалами Slovopravdy.com.ua