logo

Спецпроекты

Кооперативы с проекцией на агрохабы: как «клубы по интересам» могут поддерживать малых фермеров

Кооперативы с проекцией на агрохабы: как «клубы по интересам» могут поддерживать малых фермеров

Спецпроекты 25 февраля 2021. 06:26 1780

Потребность в кооперации или другой форме объединения становится все более очевидной для малых агропроизводителей. От этого зависит получение новых знаний и квалифицированных консультаций, доступ к технологиям, прогнозируемость бизнеса.

*Текст подається мовою оригіналу 

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО ініціює створення центрів агрокомпетенцій (або ж агрохабів), які сприяли би збільшенню ефективності та прибутковості таких господарств. Своєрідним стартом проєкту стала триденна онлайн-дискусія «Агрохаби: від ідеї до капіталізації в Україні».  

«У нашій моделі агрохабів передбачено надання технологічної та лабораторної підтримки, сервісні послуги, постачання фермерам якісних засобів агровиробництва, допомога в точному землеробстві та організованому збуті продукції, — говорить експерт програми АГРО Владислав Карпенко. — А також навчання, демонстраційні покази, промоція кращих практик».

Зокрема, під час дискусії йшлося про досвід та проблеми у діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а також неформальних об'єднань товаровиробників. З'ясувалося, що це добре проектується на діяльність майбутніх агрохабів.  

Овочевий ринок — це суцільне казино

Учасниками організованої програмою АГРО дискусії були як виробники, що могли би бути цільовою аудиторією для центрів агрокомпетенцій, так і ті, чиї напрацювання самі центри можуть взяти на озброєння.

«Створення агрохабів допоможе учасникам ринку вийти на новий рівень, — вважає голова сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Широке» Валерій Федоренко. — Є розуміння, що старі схеми вже не працюють. Люди активно обговорюють кооперацію». 

СОК «Широке» працює у Скадовському районі на Херсонщині. Об'єднує 42 одноосібних та фермерських господарства. Кооператив було створено вісім років тому в межах одного з проєктів міжнародної технічної допомоги. Займається вирощуванням плодоовочевої продукції.

«Насамперед визначилися, з якою культурою та з яким сортом будемо працювати. Це дає змогу консолідувати партію одного сорту, якості та типу», — розповідає Валерій Федоренко. 

Двоє людей у кооперативі займаються збутом продукції. Продажі оптовим покупцям відбуваються під замовлення і за контрактами. І навпаки — насіння та матеріально-технічні ресурси закуповують під потреби учасників кооперативу: так виходить більшими партіями і дешевше. Агронома немає, але агросупровід надає компанія, що постачає насіння. Юрист також — «за потреби».

Із завданнями кооператив загалом справляється, хоча навряд чи можна говорити про процвітання. Є проблеми. Наприклад, на які кошти утримувати штат у міжсезоння, коли немає продажів продукції? Хтось із членів команди може спокуситися на продаж урожаю перекупникам. На ринку багато фальсифікованих засобів агровиробництва. Не сприяє роботі й загальна ситуація в галузі та непередбачуваність.

«Овочевий ринок у нас в Україні — це суцільне казино. Рулетка і для фермера, і для торговців овочами», — говорить Валерій Федоренко. 

Він також наводить промовистий приклад стану ринку — ситуацію з виробництвом баштанних. 

«У нас у регіоні вирощують близько  300 тис. т на рік цього експортноорієнтованого товару. Але немає жодного пакувального цеху! Нічого, що могло би довести продукцію до стандартів європейського ринку та дозволити її постачання до, наприклад, Німеччини або скандинавських країн», — розповідає голова СОК.

Очевидно, для таких невеликих виробників центри агрокомпетенцій в якості ініціаторів та провайдерів агрохабів якщо й не вирішать усі проблеми, та все ж можуть стати інструментом більшої  ефективності та прибутковості, визначити й розвинути точки зростання. Однією з місій таких центрів є розвиток локального агровиробництва та сільських територій в цілому.

Шлях буде легший, якщо надавати нові послуги

Інший приклад — об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Господар» із Дніпропетровщини. Працює з вісьмома основними кооперативами, що розташовані у чотирьох областях, має також асоційованих членів. Загалом «Господар» об'єднує близько 1140 селян і спеціалізується на виробництві молока та зерна. Також надає послуги з дистрибуції.

«За оплату заводами молока перед кооперативами-членами відповідає об'єднання, — каже виконавчий директор «Господаря» Сергій Курдицький про молочний напрям. — Контролюємо ситуацію, змінюємо завод у разі потреби. Надаємо логістичну підтримку. Наші охолоджуючі танки стоять безпосередньо в кооперативах, також маємо молоковоз».

Сергій Курдицький наголошує на іншій важливій функції об'єднання кооперативів: визначенні та контролі якості молока. У разі виникнення суперечок із заводами саме «Господар» захищає показники якості. 

Подібна ситуація склалася і на зерновому напрямі. До функцій об'єднання кооперативів належить визначення якості та кількості зерна, вирішення можливих суперечок із трейдерами. «Господар» також забезпечує агрегацію — об'єднання дрібних партій зерна в більші оптові.

«Якщо хтось хоче продати 5-10-20 т, то може отримати через нас доступ до великих трейдерів на таких само умовах, як інші. Якщо би робив це сам, то в деяких випадках його б узагалі не прийняли з такою кількістю, а в інших — логістичні витрати були би набагато більшими», — пояснює Сергій Курдицький.

«Господар» також надає кооперативам консультації із закупівлі засобів агровиробництва — добрив, пестицидів, посівного матеріалу. Тобто забезпечує агрономічний супровід. Для фермерів це безкоштовно: оплачує такі послуги кооператив за рахунок комісії, закладеної в купівлю матеріально-технічних ресурсів.

Агрегація, консультування, лабораторні дослідження, дистрибуція є також серед напрямів, у яких працюватимуть агрохаби. Тож подібний досвід цікавий, а приклад «Господаря» засвідчує затребуваність таких послуг. 

«Якщо ви надаєте класичні послуги, які є вже на ринку, то  вступаєте в конкуренцію з існуючими гравцями. Але шлях буде легший, якщо намагатися надавати нові, — радить Сергій Курдицький. — Треба також бути проактивними, а не тільки чекати побажань від фермерів або виробників».

Починати слід із роз'яснювальної роботи

Ще один приклад — об'єднання кооперативів «Файні Ґазди» з Тернопільщини. До нього входять 40 СОК — молочних, ягідних, бджолярських.  

Досвід цього об'єднання теж підтверджує затребуваність малими виробниками таких послуг, як спільні закупівлі засобів агровиробництва і спільний збут продукції. А також навчання, семінарів, обміну досвідом; інформаційно-консультаційного супроводу; сприяння у створенні переробних потужностей та формуванні доданої вартості.

«Наші молочні кооперативи мають низку проблем, — визнає виконавчий директор об'єднання Ігор Велиган. — Учасники незадоволені рівнем доходів від утримання корів, тож поголів'я худоби в кооперативах зменшується. Інший фактор — корів тримають переважно люди похилого віку, і в якийсь момент їм це стає важко».

Вирішення молочної проблеми — у створенні кооперативами доданої вартості, пояснює виконавчий директор КО «Файні Ґазди». Процес уже пішов. Один із кооперативів відкрив наприкінці минулого року власну сироварню і розпочав вихід на ринок з уже переробленою продукцією. Це докорінно змінює всю систему роботи молочного кооперативу, а для селян означає вищі закупівельні ціни на молоко.

Поки що невирішеною проблемою для об'єднання є власний агроном — «Файні Ґазди» не можуть собі дозволити його утримувати. Тож поки також використовують традиційний метод — є посередником між членами кооперативу та компаніями-постачальниками засобів виробництва, які надають клієнтам агрономічний супровід.

Ігор Велиган має корисні поради для тих, хто планує засновувати кооперативи у громадах. Частково ці рекомендації підходять і для засновників майбутніх агрохабів.

«Починати слід із роз'яснювальної роботи. Дуже часто кооператив сприймається як радянський колгосп, де все буде спільним і всім туди треба ходити на роботу, — вважає виконавчий директор об'єднання. — У  цьому велика проблема, і тут потрібна допомога місцевої влади, керівництва ОТГ. Воно все ж користується авторитетом. Треба проводити зустрічі, на які запрошувати людей із досвідом роботи в кооперативах і які мають що розповісти — але організовувати все це і підтримувати має місцева влада».

Очевидно, налагодження успішної взаємовигідної співпраці з ОТГ буде одним із завдань і центрів агрокомпетенцій, а пряме спілкування з малими агровиробниками є головним пунктом їхньої маркетингової стратегії. 

Під час циклу онлайн-конференцій програма АГРО представила докладну модель центрів агрокомпетенцій. Цілком можливо, уже незабаром її буде випробувано на практиці — у тому числі за сприяння самої програми. Підприємці, неурядові громадські організації та бізнес-асоціації можуть скористатися можливостями з отримання субгранту «Створення центрів агрокомпетенцій/агрохабів із надання комплексних послуг для агровиробників плодово-овочевої та ягідної продукції». Оголошений програмою конкурс триває до 5 березня 2021 року.  


Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов'язково є офіційною точкою зору USAID чи уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).  


Анатолій Марциновський для AgroPortal.ua 


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги