logo

Спецпроекты

Доставка продукта с фермы до конечного потребителя: преимущества и вызовы сотрудничества с внешними исполнителями

Доставка продукта с фермы до конечного потребителя: преимущества и вызовы сотрудничества с внешними исполнителями

Спецпроекты 02 июня 2021. 06:24 1769

«Холодная цепочка», или «холодная логистика» — эти термины вряд ли понятны широкой общественности. Однако от заложенных в них процессов зависит качество свежих ягод, овощей и фруктов, безопасность молочной и мясной продукции на столах потребителей, а также прибыль агропроизводителей.

*Текст подається мовою оригіналу 

Йдеться про доставку свіжого продукту з поля чи ферми до кінцевого споживача з дотриманням температурних вимог і з мінімальними втратами якості або продукції в цілому. Останнє особливо актуальне для мікро-, малих і середніх виробників (ММСП). Наприклад, у ягідному секторі таких переважна більшість.
 
Як можна вдосконалити холодний ланцюжок так, аби у виграші були виробники, реалізатори та споживачі — відповідну дискусію провела Програма USAID з аграрного та сільського розвитку — АГРО.
 
Після заповнення анкети всі охочі можуть отримати безкоштовний доступ до бізнес-моделі, фінансової бізнес-моделі та презентації про створення холодного ланцюга свіжої і крафтової продукції, які розробили в рамках дослідження вищезазначеної програми.

Чому важливі отвори в тарі
 
Доставка після збору врожаю до складу, охолодження, зберігання, пакування, доставка до точки продажу або пряма доставка до споживача, іноді доставка з точки продажу до споживача — такий шлях проходить свіжа продукція «від лану до столу». Кожен етап потребує температурного режиму, відповідного обладнання, транспорту тощо.
 
«Бувають суперечки з постачальниками чи виробниками, які прагнуть відвантажити нам усе, що привезли, — каже засновник компанії Foodex24 Владислав Савченко. —  Але першим визначальним фактором є якість, потім уже ціна».
 
«Якість — найголовніше, — говорить Євген Нетреба, комерційний директор компанії Zakaz.UA, що доставляє замовникам харчі з великих супермаркетів. — Наприклад, наші збиральники не беруть у магазинах продукти товари, термін придатності яких сплив більше як на третину. Скажімо, у молока він 6 днів, а минуло вже три від дати виробництва. Клієнту має бути максимально комфортно».
 
Zakaz.UA  працює на завершальній ланці холодного ланцюжка. Компанія використовує спеціальні термоящики для транспортування продукції, яка потребує холоду. Важливо не завдати шкоди збереженому на попередніх етапах — адже холодна логістика дається нелегко, починаючи від поля чи ферми.
 
«Ще у 2013 році Український клуб аграрного бізнесу дослідив, що в Україні тільки втрати по овочах становлять 27% від валового збору. Разом із некомерційним урожаєм населення цифра може сягати й 40%, — каже експерт Програми АГРО Олег Радійчук, який проводив дослідження щодо можливого використання агровиробниками спеціалізованих «холодних» послуг. — Відтоді побудували низку великих холодових складів, але принципово ситуація не покращилася, особливо для мікро-, малих і середніх агропідприємств (ММСП)».

Краще розуміння викликів і причин такої ситуації дають деякі особливості роботи зі свіжою плодоовочевою продукцією.

Після збирання на полі в «гарячий» сезон ягоди чи овочі потрібно швидко охолодити. Має минути максимум півтори години. Якщо йдеться про охолодження на складі, то аби встигнути, він повинен бути розташований щонайбільше за 50 км. Можна організувати охолодження на полі — для цього використовувати перероблені під рефрижератори контейнери (контейнер, який обладнаний холодильною установкою) на дизельному живленні.
 
Температурний режим для свіжозібраної продукції — 0,2–5 градусів. Однак якщо врожай відразу помістити під кондиціонер, то з'являється волога — «точка роси». Тому потрібен попередній обдув — наприклад, у рефрижераторі, який везе продукт із поля до складу. Аби він був ефективним, тара повинна мати вентиляційні отвори, що забезпечують доступ повітря всередину.
 
Пакувати продукцію найкраще біля поля, якщо ягода чи овочі чисті й виробник уже знає вимоги реалізатора щодо упакування. У випадку складу, пакування та стікерування має відбуватися в спеціальному приміщенні з температурою не більше 8 градусів. В іншому разі через стрибок температур між зберіганням і пакуванням втрата якості гарантована.
 
Найкращим варіантом зберігання на складі є РГС — регульоване газове середовище. При ньому термін зберігання зростає втричі. Найефективніше підключати систему під кожну палету з продуктами. Якщо одну треба забрати — інші залишаються «під газом».
 
Терміни зберігання на складах можуть бути різними, залежно від продукту. Ягоди потребують коротшого, оскільки їх треба швидше продати. Із реалізацією яблук чи груш поспішати виробнику навпаки восени не слід. Відповідно, склади потрібні на 5–6 місяців чи навіть більше.
 
Доставка зі складу до точки продажу також потребує спеціалізованого транспорту. Виробник може продавати товар покупцю і дрібними партіями, наприклад розсилати кур'єрами. Але тоді мікропідприємство повинно мати в штаті їх 5, а мале — аж 20. Спеціалізовані компанії з доставки (такі як «Глово» чи «Ракета») «з'їдають» значну частину прибутку.

Користуватися послугами значно вигідніше
 
Це далеко не всі складові холодного ланцюжка, але й вони дають уявлення про те, наскільки непросто його забезпечити, організаційно та фінансово. Насамперед для малого й дрібного виробника, адже це передбачає закупівлю недешевого транспорту й обладнання, власні приміщення для зберігання, навчений персонал.
 
Зрештою, фінансові витрати виробника позначаються і на ціні продукції для споживача.
 
Тому і є такою актуальною взаємовигідна співпраця всіх учасників ринку: виробників і надавачів послуг у рамках холодного ланцюжка. Десь доцільний повний аутсорс (залучення зовнішніх виконавців), десь може бути частковий. Проведені в рамках Програми АГРО розрахунки показали, що на більшості етапів мікро- та малому виробнику вигідніше користуватися саме сервісними послугами.
 
Наприклад, доставка ягідної чи овочевої продукції з поля до складу у спеціалізованому транспорті — рефрижераторах. Для розрахунків було взято умовного мікровиробника з обсягами виробництва до 100 тонн на рік і малого — до 500 тонн. Для першого потрібен рефрижератор вантажопідйомністю 1 тонна, для малого бізнесу — 5 тонн. Вийшло, що власна доставка коштуватиме мікровиробнику 2,4 тисячі грн за тонну, а з використанням сервісу — 1,25 тисячі. Для малого ці цифри 6,33 та 1,95 тисячі гривень відповідно.
 
Якщо взяти короткий «холодний ланцюжок» загалом — самостійну доставку з поля до складу, охолодження, пакування та зберігання — то все це власними силами коштуватиме мікровиробнику понад 20 тис. грн за тонну продукції (понад 2 мл урахуванням усіх 100 тонн урожаю), тоді як із використанням сервісних послуг — 12 тис. грн на тонну продукції, або 1,2 млн грн на рік. Різниця очевидна. Вигода для малого виробника також дуже суттєва.
 
Станом на тепер мікровиробнику (або ж «дрібному» фермеру) набагато вигідніше віддати на аутсорс доставку до складу та зберігання продукції на складі, тоді як охолодження та пакування може поки що залишатися у його компетенції. Власне, охолодження й самостійне пакування вигідне поки і малому виробнику.
 
«Неавтоматизована ручна робота все ще дешевша в Україні, — зауважує щодо останнього Олег Радійчук. — Але так буде недовго. Вартість робочої сили росте, а забезпечити дотримання температурних режимів малим підприємствам важче, ніж це зробить спеціалізований склад».
 
Виглядає, що співпраця ММСП і надавачів сервісу з «холодної логістики» — невідворотна.

Недовіра, яку слід перебороти
 
Компанія Ware Teka є платформою, що якраз і забезпечує співпрацю між виробниками сільгосппродукції та логістичними провайдерами.
 
Менеджерка з розвитку компанії Марі Чуркіна працювала раніше в бізнесі з вирощування полуниці. Згадує, наскільки складною була холодна логістика. Тим більше, що полуниця — ягода «ніжна».
 
«Коли упакований товар виїжджав із виробництва, починалися найбільші переживання. Особливо із урахуванням наших жорстких контрактів щодо якості продукції, — розповідає Марі. — Тому я добре розумію, наскільки важливою є «холодна логістика». Якби ж тоді була можливість такого аутсорсу — коли зібрали полуницю, охолодили, а далі в тебе її забирають, і сервісна компанія сама контролює температуру й інше. Це позбавило б купи складних завдань і дозволило би сконцентруватися на контрактах, цінах і розвитку бізнесу».
 
Нині, однак, є низка перепон для такої ідеальної картинки у використанні виробниками аутсорсу для забезпечення холодного ланцюжка — як об'єктивних, так і суб'єктивних.
 
До останніх відноситься очевидна потреба зміни ставлення виробників до 3PL (third party logistics) — тобто, передачі певних функцій логістичному провайдеру замість самостійного їх виконання.
 
«Малі сільгосппідприємства майже не готові сьогодні до співпраці з сервісними операторами, — каже Олег Радійчук. — Є велика недовіра. При тому, що за такої співпраці дотримання всіх температурних вимог лягає на плечі сервісного провайдера, і ММСП отримують гарантії. Цю недовіру треба переборювати, насамперед створенням якісних сервісних точок«.
 
«Ставлення до аутсорсу дуже неоднозначне, особливо що стосується доставки продукції в температурі та зберігання, — підтверджує Андрій Чернявський, менеджер з продажів компанії Ware Teka. — Нашим людям складно комусь довіритися у забезпеченні успіху компанії, в цьому випадку — логістичному провайдеру».
 
З іншого боку, виникає питання доступності послуг 3PL операторів, насамперед для ММСП, і це вже об'єктивна перешкода для співпраці. Дослідження Програми АГРО довело явні переваги від зберігання продукції в орендованих холодних складах. Але для цього треба наявність цих складів і прийнятна вартість. Тут також є різні нюанси.
 
«Якщо ми говоримо про оренду фрукто- або овочесховищ, то йдеться про короткі терміни, — міркує спеціаліст із продажу Департаменту фреш логістики компанії «Raben-Україна» Володимир Подолинний. — Склад буде використовуватися з вересня по березень чи квітень. Тобто якщо виробник зберігатиме продукцію на спеціально «заточеному» під неї аутсорсинговому складі, то з квітня по вересень той склад буде порожнім. Тому й послуги зберігання виходять надто дорогими».
 
Інакше кажучи, «холодні склади» здають зазвичай в оренду на рік, а не на кілька місяців. Проблемою є також те, що малі та середні агропідприємства просто не мають обсягів для того, аби «забити» увесь склад — і це також потребує рішення. Зрештою, «холодних складів» елементарно бракує, і знайти вільні місця в гарячий сезон непросто.
 
Недовіра до аутсорсу з боку малих виробників і різні нюанси щодо «холодних складів» — це тільки два штрихи до проблеми налагодження співпраці між ММСП та 3PL операторами. З іншого боку, існують величезні потенційні взаємовигідні зиски від такої співпраці — їх засвідчило дослідження Програми АГРО. А відтак, перепони мають бути подолані.
 
«Можна сподіватися, що хтось із учасників ринку візьме ініціативу й почне рухатися в цьому напрямку, — каже експерт Програми АГРО з розвитку аграрних ринків Олександр Приходько. — Адже якщо розкласти зараз по поличках вартість окремого «холодного складу» й інші елементи ланцюга з дотриманням необхідних умов, то цифри говоритимуть самі за себе».


Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов'язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)


Анатолій Марциновський для AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги