Свої проєкти для покращення здоров’я поля та мінімізації виробничих ризиків через впровадження ресурсоощадних технологій презентували членам Експертної ради 5 фіналістів конкурсу.
Як відмітив СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко, всі роботи учасників конкурсу, що потрапили до фіналу, достойні уваги, містять рішення, які мають право на реалізацію, тому обирати переможця було складно.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab:
Важливість конкурсу «Здоров’я поля» полягає не в тому, щоб відібрати одну кращу роботу, а що всі учасники запропонували ідеї, які можна впроваджувати у виробництві. Всі 5 проєктів фіналістів варті уваги, в когось вони більш пропрацьовані, в інших — менше, але всі можна брати і розвивати далі. Та важливо, щоб вони були в майбутньому реалізовані та цікаві бізнесу — потрібно прорахувати економіку.
Тож у результаті довготривалого обговорення Експертна рада визначила трьох переможців конкурсу «Здоров’я поля».
N.B. Всеукраїнський конкурс Здоров’я поля. Голосування

3-тє місце посіла групова робота виробничого майстра інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Миколи Шелеста та аспірантки за спеціальністю «Агрономія» факультету агротехнологій та природокористування Сумського національного аграрного університету Оксани Дацько «Припосівна обробка насіння рідкими біодобривами».

2-ге місце здобув проєкт «Інноваційні рішення в живленні рослин» агронома та студентки Глухівського агротехнічного інституту ім. С. Ковпака СНАУ Романа Марченка та Яни Харченко.
Перемогу в конкурсі виборов магістр агробіологічного факультету НУБіП України Максим Ковальчук з проєктом «Використання добрив з підвищеною ефективністю». Саме він отримав 50 тис. грн на особистий розвиток та можливість реалізувати свій проєкт з покращення здоров’я поля в господарстві AgriLab Farming у команді компанії AgriLab.
Фіналісти, які посіли 2-ге та 3-тє місця, були нагороджені планшетами.

4-те та 5-те місця в конкурсі відповідно посіли студентка факультету агротехнологій та екології ТДАТУ Євгенія Шипиленко та студент агрономічного факультету Поліського національного університету Станіслав Трембіцький. Вони отримали цінні подарунки від компанії AgriLab.
За словами Ярослава Бойка, за запропонованою технологією переможця — велике майбутнє, її можна з часом масштабувати і використовувати не лише в господарстві AgriLab Farming, а й поширювати далі.
Сам Максим Ковальчук розповідає, що обов’язково скористається можливістю і реалізує свій проєкт з допомогою досвідчених фахівців із команди AgriLab: «Я за спеціальністю агроном-агрохімік, а в моєму проєкті є промислові нюанси, які потрібно вирішувати спільно зі спеціалістами з виробництва, щоб реалізувати все правильно в технічному плані».

Максим Ковальчук, магістр агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України, переможець всеукраїнського конкурсу «Здоров’я поля»:
Отриману грошову винагороду однозначно використаю на особистий розвиток. Маю потребу «підтягнути» англійську, адже для провідного агронома знання іноземних мов — дуже важливий аспект. Це дозволить дізнаватися про інноваційні технології інших країн не тоді, коли вони до нас дійшли, а одним із перших. На мою думку, найпрогресивнішою країною в галузі рослинництва, розвитку технологій, агрономії є США.
Як зазначила член Експертної ради конкурсу, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.), член Наглядової ради програми «Агрокебети» Ольга Трофімцева, сьогодні в сільському господарстві весь світ рухається в бік сталого виробництва, зменшення викидів вуглецю, оптимізації використання добрив, органічного виробництва. До цього списку можна додати, що в Україні найближчими роками буде розвиватися напрям, пов'язаний із водними ресурсами — менеджмент водних ресурсів, їх доступність, фінансування.

Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.), член Наглядової ради програми «Агрокебети»:
Приємно було слухати захист робіт від кожного фіналіста конкурсу «Здоров’я поля», адже в їхніх проєктах були порушені актуальні теми. Тому створюйте майбутнє, реалізація якого з такими прогресивними компаніями, як AgriLab, стане сучасністю українського АПК.

Тетяна Іщенко, директор Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти:
Для молодого спеціаліста головне — мотивація: навчатися, шукати можливості, брати участь у подібних конкурсах, знаходити рішення. І дуже приємно, що аграрний бізнес долучається до зміни змісту освіти та стандартів.

Каріна Кулик, агроном Agrilab Farming:
У кожного молодого спеціаліста свій особистий шлях до досягнення професійних вершин, але головне — почати рухатись у потрібному напрямку. І участь у конкурсі «Здоров’я поля» — це свідчення того, що це активні молоді люди, які шукають знання, набираються досвіду. Бажаю їм не зупинятися на досягнутому і рухатись далі.

Володимир Махота, начальник науково-технологічного відділу AgriLab:
Молодим спеціалістам, незалежно від професії, потрібно постійно навчатися та набиратись досвіду, не зупинятись і йти вперед.
Переглянути запис нагородження конкурсу «Здоров’я поля»

Для довідки: організатором всеукраїнського конкурсу «Здоров'я поля» є онлайн-видання AgroPortal.ua, головним партнером — компанія AgriLab за підтримки Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти України.
Хід проведення конкурсу «Здоров'я поля» та цікаві матеріали з упровадження ресурсоощадних технологій, агробіотехнологій та цифрових інструментів у Facebook спільноті конкурсу.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

23 липня відбудеться практичний вебінар для українських виробників сиру, присвячений підготовці до одного з найпрестижніших сирних конкурсів світу — World Cheese Awards 2026.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

Близько 20% сільськогосподарських угідь України перебувають під прямим впливом війни: частина замінована, частина забруднена токсичними речовинами або недоступна для обробітку через активні бойові дії. Аграрний потенціал України, що забезпечує продовольчу безпеку мільйонів людей у світі, опинився під загрозою.

На демонстраційній локації проєкту «Прибуткове поле» (Київська область, Велика Олександрівка) триває посівна кампанія. У межах проєкту AgriLab разом із партнерами закладають низку агрорішень, щоб дослідити та наочно продемонструвати ефективність технологій, здатних забезпечити стабільний прибуток агровиробнику — з урахуванням викликів кризи та особливостей регіону.