logo

События

Ради чего украинское село «продают» за 100 млн грн?

Ради чего украинское село «продают» за 100 млн грн?

События 01 июля 2021. 06:05 7788

Законопроект № 5600, который сегодня намеревается рассмотреть Верховная Рада Украины, несет риски создания налоговой пропасти между добросовестными агропроизводителями и теми, кто работает «в тени».

*Текст подається мовою оригіналу

Серед іншого, документ також пропонує ввести дискримінаційну норму для і так збиткової галузі птахівництва та розширити повноваження контролюючих органів. Від впровадження нового механізму оподаткування для агровиробників Уряд очікує додатково отримати 100 млн грн. Але учасники ринку переконані, що замість прогнозованих надходжень до бюджету, країна втратить галузь птахівництва та знищить мале та середнє фермерство. 

А, відтак, під загрозою опиняються і самі села, бо середні та малі агропідприємства — серед тих, хто наповнює бюджети територіальних громад та дбає про соціальну інфраструктуру сіл. 

Згідно з текстом законопроєкту, підприємства, що займаються розведенням свійської птиці, страусів та перепелів, виробництвом яєць хочуть виключити з платників єдиного податку 4 групи і перевести на загальну систему оподаткування. Птахівники впевнені, що це їх знищить. Адже загальна система оподаткування надзвичайно ускладнить ведення бухгалтерії, оскільки доведеться «виділяти» птахівництво в окрему юридичну особу, порушуючи наявну структуру виробництва, для того, аби хоч для якоїсь частки сільськогосподарського виробництва зберегти спрощену систему оподаткування. 

Співвласник підприємства «Бучанська індичка», яке займається вирощуванням індиків на Київщині, Руслан Лисянський розповідає, що його підприємство має досвід роботи на загальній системі оподаткування, і з наступного року планувало перейти на єдиний податок. 

«Щоб хоч якось триматися на плаву, ми намагаємося зменшити собівартість продукту, але ціни на зерно та корми цього року не дозволяють нам стати рентабельними. Тобто зараз ми працюємо в нуль з надією на те, що восени корм подешевшає», — пояснює Руслан Лисянський. 

Також, за його словами, єдиний податок для птахівників зручніший ще й тим, що на ньому простіше вести облік. Натомість при загальній системі агровиробникові доводиться вести зайву бухгалтерію та витрачати зайві кошти на її утримання. Це для невеликого господарства дуже накладно. 

«Крім того, птахівники мають багато витрат, які неможливо провести через бухгалтерію: ту саму солому чи підстилку дуже складно купити за безготівковим розрахунком. Перебуваючи на єдиному податку, це зробити простіше», — вважає Руслан Лисянський. 

У свою чергу директор ТОВ «УПГ Малинівка» Валерій Баранов вважає, що якщо птахівників переведуть на загальну систему оподаткування, це стане фатальним нововведенням для галузі птахівництва. 

«Зараз ми маємо рекордну ціну на корми та зерно, а ціна на м’ясо птиці замість того, щоб підніматися, падає. Я розумію, що купівельна спроможність українців зараз дуже низька, але нам теж складно так працювати», — говорить Валерій Баранов. 

Ще одна новація, яку пропонує законопроєкт — запровадження мінімального податкового зобов’язання з 1 га сільськогосподарських земель. Такий податок становитиме 5% від нормативно-грошової оцінки землі. При цьому до мінімального податкового зобов’язання не включають єдиний соціальний внесок, що означає додаткові 1,5% податкового навантаження. 

Окремо винесли також ініціативу зі збільшення єдиного податку 4 групи удвічі. А на цьому податку перебувають практично всі сільгоспвиробники. Фермери стверджують, що ця ініціатива негативно вплине не лише на їх підприємства, але й на громади сіл, де вони працюють.

Директор АФ «Ольвія» Анатолій Тиховод пояснює, що сама ідея мінімального податкового навантаження на гектар не є поганою. 

«Сільське господарство — єдина галузь, яка працює під відкритим небом і єдиним мірилом для виробників є саме гектар землі. Протягом десяти років ми виступали за введення для сільгоспвиробників єдиного податку на гектар, який би диференціювався залежно від ґрунтово-кліматичних умов, у яких працює господарство. Зробити це дуже просто: взяти господарства, які добросовісно працюють і чесно сплачують податки, подивитися їх податкове навантаження на один гектар землі і все», — впевнений Анатолій Тиховод. 

У фермера Анатолія Тильнова (ПСП «Патріот», 1700 га, Золочівського району Харківської області) складається враження, що таким чином влада намагається знищити малі господарства. 

«З такими податками, як накладає наша держава вже скоро не буде кому їх платити. Малі сільгосппідприємства просто зникнуть. Великим корпораціям дадуть якісь пільги. У них вже зараз є інструмент повернення ПДВ, а там придумають ще якісь програми», — говорить він. 

У Анатолія Тиховода ж інше бачення. Він стверджує, що зі звісткою про відкриття ринку землі ситуація для агрохолдингів в Україні теж змінилася.

«У цьому випадку виграють ті, хто зараз накопичує десятки тисяч гектарів землі під штучно створені приватні підприємства, фермерські господарства та ФОПи. Останні два роки агровиробники, які дійсно працюють, сплачують податки і допомагають селу, не мають доступу до земельних торгів. І мова навіть не йде про те, щоб перемогти в них, вибороти право оренди — вони навіть не можуть подати документи. Це так само стосується і агрохолдингів, бо зараз доступ до оренди земель, особливо державної чи комунальної власності, у них також перекритий», — стверджує Анатолій Тиховод. 

За його словами, зараз у виграші будуть зовсім інші люди: працівники правоохоронних органів, чиновники. Саме вони накопичують земельні банки десятками тисяч гектарів через підставних осіб, проводять земельні аукціони таким чином, щоб крім їхніх підставних підприємств ніхто не міг взяти участь.

Натомість законопроєкт № 5600 пропонує ще більше розширити повноваження контролюючих органів та надати їм інструменти, з допомогою яких вони зможуть тиснути на бізнес. Наприклад, робота підприємства може бути заблокована ще у період досудового розслідування, адже, якщо його запідозрять у податкових зловживаннях, то податкові органи матимуть право накласти арешт на його майно відразу ж у момент висування підозри.

«Таке передчуття, що нас просто не хочуть допустити до ринку землі. І виходить, що виробників, які піднімали останні 30 років сільське господарство держави, будували позитивний імідж на міжнародній арені, зараз просто штучно знищують, а села, де вони працюють, планують розорати, щоб сформувати ще більший земельний банк для тих осіб, які останні два роки займаються його нарощуванням», — ділиться своїми переживаннями Анатолій Тиховод.

Фермери погоджуються, що, зі збільшенням податкового навантаження, агровиробники, які допомагають селам, згорнуть свої соціальні програми, адже вони й самі постануть на межі вимирання.

«Вони не підтримують соціальну сферу, хоча можуть гучно про це розповідати. Насправді ж самі по собі села і їх мешканці їм не потрібні: люди виїжджають, вимирають, школи закриваються, а в селах залишається сама лише земля», — говорить Анатолій Тильнов.

Загальне враження сільгоспвиробників від новацій, що пропонує законопроєкт № 5600 вкрай негативне. Вони вбачають у ньому загрозу не лише для своїх підприємств, сіл, де вони працюють, але й для української економіки в цілому.

«Влада спаплюжила ідеї агровиробників та профільних асоціацій, які виступали за запровадження мінімального податкового навантаження на гектар. Крім того, новим законопроєктом вона створює додатковий тиск на агровиробників через податки і контролюючі органи, а також створює загрозу для села», —  підсумовує Анатолій Тиховод. 


Вікторія Євтушенко, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги