logo

События

Пятилетка потерь: разблокируют ли депутаты импорт инновационных СЗР?

Пятилетка потерь: разблокируют ли депутаты импорт инновационных СЗР?

События 18 мая 2021. 06:04 2702

Верховная Рада Украины на этой неделе в очередной, восьмой (!), раз планирует рассмотреть законопроект №2289, который должен устранить искусственную преграду блокирования в течение 5 лет подряд импорта в страну инновационных средств защиты растений.

* Текст подається мовою оригіналу

Йдеться про вилучення норми, що передбачає обов’язкову реєстрацію ЗЗР у країні, де вони виробляються.

На практиці у більшості випадків виробники фізично не можуть проводити дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже вона має абсолютно інші кліматичні та географічні умови для ведення аграрного виробництва. Там можуть не вирощуватися цільові культури або не водитися типові для України шкідники.

Голова парламенту Дмитро Разумков на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації пообіцяв бізнесу, що розглядатимуть внесення змін до ст. 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення зразків пестицидів на митну територію України для подальших державних випробувань і наукових досліджень після закриття питання щодо земельної децентралізації.

Тож аграрії та найбільші бізнес-асоціації закликають парламентарів у пріоритеті розглянути законопроєкт №2289 та прийняття його за основу і в цілому, адже не лише агропродовольча галузь протягом 5 років втрачає, а й уся економіка країни.

Фактично щороку українським агросектором втрачається 1,5 млрд грн — така ціна спірної норми, яка навіть не має наукового підґрунтя.

Ні інноваціям — ні інвестиціям

Опитані AgroPortal.ua експерти зазначають: подібної норми не існує у законодавстві ні Європейського Союзу, ні інших розвинутих країн. Водночас саме ця колізія позбавляє виробників інноваційних препаратів можливості проводити наукові дослідження та державні випробування, а отже — і реєструвати новітні пестициди в Україні.

З 2016 року кількість успішних реєстрацій інноваційних ЗЗР в Україні скоротилася в три рази. Відповідно, ключові виробники оригінальних пестицидів були змушені зменшити інвестиції в науково-дослідні установи на 90%, говорить керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий. За цей час по всій Україні закрилося більше 50 установ.

«Заблокованими загалом лишаються 95% (близько 110. — Прим. ред.) інноваційних препаратів», — уточнює експерт ЄБА.

Джерело: Всеукраїнська Аграрна Рада
Джерело: facebook.com/Всеукраїнська Аграрна Рада

«Потужні міжнародні гравці в розвинених державах світу вже розробили новітні формули, провели їх випробовування і успішно пропонують агровиробникам. Україні такі розробки недоступні — цей факт відкинув нас на 5 років назад», — додає директор «Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», професор Микола Проданчук.

У цивілізованих країнах на заміну ЗЗР старого покоління приходять інноваційні пестициди. Вони набагато ефективніші щодо цільового об'єкта та безпечніші для навколишнього середовища, додає науковець.

Розгляд затягується

2 грудня 2020 року 239 народних депутатів підтримали у першому читанні законопроєкт №2289, який має дати можливість аграріям використовувати більш екологічні, ефективніші, безпечніші препарати. Для цього законопроєкт 9 разів виносили до першого читання на порядок денний ВРУ.

З тих пір пройшло п’ять місяців — а прийняття все затягується. Протягом останніх пленарних засідань питання інноваційних пестицидів стоїть на розгляді на 60-70 місці. Не дивно, що до голосування народні обранці так і не доходять.

Тим часом з моменту реєстрації законопроєкту у парламенті пройшло уже півтора роки. Весь цей час українські сільгоспвиробники втрачають можливість боротьби зі шкідниками та хворобами, які вже виробили резистентність до доступних препаратів, а ще — 5-10% потенційного збільшення врожайності.

Натомість вони могли б уже давно використовувати препарати з меншим класом небезпечності, у меншій кількості (скорочення використання ЗЗР у деяких випадках складає 30-40%) та знизити собівартість виробництва рослинницької продукції на 15-20%.

І хоч аграрний сектор України займає провідні позиції в експорті соняшникової олії, зерна та сої, ми їх легко можемо втратити, якщо продовжимо блокування реєстрації нових і більш ефективних препаратів. Багато країн із задоволенням посунуть українського виробника з міжнародних ринків, як за рахунок більш низьких витрат, так і більшої екологічності нових препаратів каже Олег Тарасов — співавтор доповідач законопроекту 2289. Його підтримує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Світовий ринок продовольства є високо конкурентним, і ми програємо в цій боротьбі, якщо продовжимо стріляти собі в ногу.

Розвінчуємо міфи

Депутатка від «Слуги народу» Марина Нікітіна вважає, що у даному випадку йдеться про необізнаність багатьох членів парламенту в аграрних питаннях. Досі багато хто вірить, що з допущенням зразків інноваційних препаратів для проведення наукових досліджень Україна «стане полігоном для випробувань небезпечної хімії».

Науковець Микола Проданчук розвінчує цей міф: «Насправді ніякого лиха для довкілля наукові дослідження не принесуть. Препарати випробовуються не на гектарах — на квадратних метрах. Більше того, країни світу конкурують, щоб у них першими пройшли такі випробовування».

Самі зразки ввозяться в дуже обмеженій кількості — від кількох сотень грамів до декількох кілограмів. А вся сільськогосподарська продукція, зібрана протягом проведення польових досліджень, утилізується.

Навпаки: екологічну проблему Україна має якраз через блокування інноваційних препаратів та застосування тих, що були винайдені у 60-70-х роках XX сторіччя, вважає науковець.

Це породжує не лише екологічну, але й економічні проблеми. «Європейський Союз у будь-який час може заборонити імпорт продукції, яка оброблялася більш токсичними препаратами. Вже сьогодні йдеться про заборону хлорпірифосу, бета-цифлутрину. Якщо Україна отримає блокування експортних ринків, наш агросектор лишиться за бортом», — акцентує Проданчук.

Не раз уже відміряли

19 травня законопроєкт № 2289 восьмий раз вноситься до порядку денного сесійної зали парламенту. Він підтримується абсолютною більшістю голосів бізнесових та аграрних асоціацій: Американською торгівельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Спілкою українських підприємців, Всеукраїнською Аграрною Радою, асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», Українською зерновою асоціацією, Фітосанітарною асоціацією України, ГС «Український контроль аграрного бізнесу», асоціацією «Українське насіннєве товариство» та Насіннєвою асоціацією України.

Свою підтримку документу висловлюють і наукові установи — Інститут водних проблем та меліорації, Інститут захисту рослин, Інститут кормів та сільського господарства Поділля, Інститут рису, Інститут фізіології рослин та генетики.

Джерело: Всеукраїнська Аграрна Рада
Джерело: facebook.com/Всеукраїнська Аграрна Рада

Доступ до інновацій потрібен і самим агровиробникам, інакше їхня продукція у перспективі може перестати бути конкурентною. Застарілі препарати — це втрата врожайності та якості продукції, неможливість боротися з новими бур’янами та шкідниками.

«Для отримання високого та якісного врожаю потрібні ефективні та високоякісні препарати, — каже голова ФГ «Цуран» Сергій Цуран. — Технології не стоять на місці. Щоб бути конкурентоспроможним, український фермер має не відставати від напрацювань, що впроваджуються в усьому світі».

На практиці ж виявляється так, що в Україні досі застосовують препарати, від яких уже відмовилися у Європі. При цьому блокуванням до інновацій Україна втрачає не лише в екології, економії та ефективності.

У перспективі до цього переліку може доєднатися набагато суттєвіший фактор — втрата ринків збуту.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги