logo

События

Потребности настоящего в Индексе человеческого развития: выжить или жить Источник фото: AgroPortal.ua

Потребности настоящего в Индексе человеческого развития: выжить или жить

События 06 октября 2020. 06:56 1853

Показатели Украины в разрезе Индекса человеческого развития, по данным ООН, в течение последнего десятилетия не улучшились. Речь идет о таких критериях: а) долгая и здоровая жизнь, б) доступ к знаниям, в) достойный уровень жизни. Участники публичной дискуссии «Потребности настоящего в Индексе человеческого развития: выжить или жить», проведенной по случаю 5-летия издания AgroPortal.ua, попытались вывести эффективную модель развития потенциала человека в нашей стране.

*текст подається мовою спілкування

Майбутнє — за змішаною формою навчання

 

Станіслав Ніколаєнко, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України)

НУБіП весною, з початку жорсткого карантину, перейшов на дистанційне навчання, а це — 12 тис. студентів очної форми навчання та 5 тис. заочної, 3 тис. викладачів та 2 тис. технічного персоналу.

Проте складнощів не виникло, адже ще 4 роки тому ми почали впроваджувати формат дистанційного навчання. Система навчання була відпрацьована.

Дані опитування, проведеного серед студентів, свідчать про наступне: 29% не мали складнощів із переходом на дистанційне навчання, 30% потрібно було для освоєння декілька тижнів, 18% — більше двох тижнів, майже 13% адаптувались за місяць, а 9% — не змогли навчатися в такому форматі.

Для організації дистанційного навчання ми використовуємо різні джерела і методики. Зараз ми можемо одночасно читати лекцію 10 тис. студентів.

Незалежно від того, як надалі складеться ситуація з пандемією COVID-19, ми продовжимо практикувати змішану форму навчання.

Дистанційне навчання — це непроста справа, вона потребує готовності викладача, має бути матеріально-технічна база як на рівні вишу, так і на рівні держави, адже сьогодні ми не маємо 100% інтернет-покриття територій. І це є проблемою.

Сільське господарство — це насамперед наука про життя

 

Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», голова Наглядової ради проєкту «Агрокебети», гендиректор ІМК

Сільське господарство — це насамперед наука про життя. Тому держава якнайшвидше має сформулювати основні агрополітичні цілі, в основі яких має бути турбота про людину та її здоров’я.

Що стосується питання майбутнього для освітянської галузі, то воно полягає в тому, яким чином скомбінувати освіту онлайн і офлайн, якими будуть її вартість і якість. Це ж питання стоїть перед навчальним проєктом «Агрокебети». Ця магістерська програма має більш прикладний характер, адже в процесі навчання студенти пів року працюють на підприємствах і вивчають технології.

У цілому людство стикнулося з новим, нехарактерним до пандемії COVID-19, проявом — більш ретельно слідкувати за здоров’ям, цікавитися станом охорони здоров’я, походженням харчових продуктів. І хочемо ми того чи ні, потрібно вчитися жити в цій ситуації. Навіть якщо завтра винайдуть вакцину проти COVID-19 — це не вирішить усіх проблем, які нині присутні в усіх галузях.

Мене дивує, що останні 6 місяців на фондових біржах зростають у ціні фармацевтичні компанії, адже всі чекають на вакцину. У той же час ціни на аграрні компанії падають. Для мене це очевидний сигнал, що фінансовий ринок ще не зрозумів небезпеки. Фармацевти зараз переоцінені, натомість недооцінений агропродовольчий сектор, який виробляє продукцію, який також впливає на здоров’я людей.

«N. B.!» Посмотреть видео с мероприятия 

Децентралізація = розвиток сільських територій

 

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Серед пріоритетів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — впровадження та розвиток системи безпечності та якості харчових продуктів. Підтвердженням тому є зростаючий рівень експорту та відкриття нових ринків.

Що стосується внутрішнього ринку, то не вистачає інформування самих споживачів. Ми вже ведемо просвітницьку діяльність, але про здорове харчування та якісні продукти варто говорити ще зі школи та дитсадку.

Якщо говорити про забезпечення гідного рівня життя українців, то важливим блоком після освіти є децентралізація. Децентралізація — це перш за все про розвиток сільських територій та розвиток села. При цьому важливо розуміти, що від очільників ОТГ, від самої громади більше залежить якість життя громади, ніж від центральної влади.

У кожній громаді має бути чітке розуміння про всі ініціативи, які реалізуються урядом у сільському господарстві, про чіткий алгоритм комунікацій і про можливості їх реалізації.

Допоки держава не повірить у бізнес і не дасть свободу дій, країна не буде економічно розвиватися

 

Роман Лещенко, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

Мій приклад на державній службі показує, що ситуацію в державі можна балансувати трьома речами. Перше — це децентралізація. Маю переконання, що якщо держава буде децентралізувати свої розпорядчі функції, передавати їх на місця та довіряти своєму народу в особі громади і давати більші ресурси для реалізації цих функцій, то країна матиме шанс дуже швидко та динамічно розвиватися. Об’єднані територіальні громади — це майбутнє країни. Наповнення місцевих бюджетів реальними, а не фейковими податками дасть можливість розвиватися громадам. Децентралізація — це ключ до успіху в цілому нашої держави. 

Друге — це питання дерегуляції. Насправді проблематика дуже проста — величезна кількість бюрократичних штучно надуманих процедур, дозволів, різного роду обмежень, які нічого не дають для бізнесу з точки зору реалізації своїх функцій, наприклад, у розбудові інфраструктури чи розвитку інвестиційних проєктів.  

Третій крок — діджиталізація, тобто максимальне оцифрування всіх сервісів, відкриття всіх реєстрів та баз даних, виведення їх у публічний доступ. В основі діджиталізації має лежати мінімізація контактів чиновника та громадянина.

Ці три складові можуть швидко реанімувати цілу парадигму взаємовідносин між бізнесом і державою.

«N. B.!» Флэшбек празднования 5-летия AgroPortal.ua

Кожен виклик — це можливість

 

Петро Мельник, генеральний директор Agricom Group

Ще 5 років тому ми визначали стратегію розвитку компанії. Обрали шлях виробництва і популяризації продуктів здорового харчування. Наш бізнес не просто не шкодить середовищу, а навпаки, ми намагаємося відновлювати ресурси, щоб наші наступні покоління також мали здорову екологію.

Маючи досвід наявності ІТ-середовища всередині компанії, в умовах пандемії COVID-19, коли потрібно було всім перейти на віддалену роботу, для нас це відбулося безболісно та швидко. Сьогодні із 470 працюючих в Agricom Group 100 осіб працює у віддаленому режимі, і при цьому ефективність компанії за 6 місяців збільшилася, а у вересні ми встановили черговий рекорд — 600 т нашої продукції відвантажили на експорт. Новий ринок, який компанія активно розвиває, — країни Африки (Лівія, Марокко) змогли заповнити за 2 місяці. Ще рік тому я навіть не уявляв, що ми працюватимемо з цими ринками, орієнтуючись на країни ЄС. Але в Європі зараз спостерігається спад споживання. Тож вважаю, що будь-який виклик — це насамперед можливість.

Компанія Agricom Group позиціонує себе не лише як виробник харчових продуктів. Ми розуміємо, що в певний час агрокомпанії будуть недооцінені, а більше очікування будуть від ІТ та фармакології. Як бізнесмен, не буду протистояти цій хвилі, а намагатимуся додати їй енергії, ідей, рішень та долучитись до цього бізнесу. Тому на наступний рік ми плануємо спільно з партнерами нові ІТ-проєкти.

Екологія — нова релігія

 

Олена Зубарєва, керівник Клубу сталого розвитку Спілки українських підприємців (СУП)

Цього року українці почали вірити в зміну клімату. Якщо торік, згідно зі статистикою, вони це сприймали як далеку перспективу, то вже зараз аграрії планують і підбирають культури, які б відповідали глобальним кліматичним змінам.

Сьогодні на нашій планеті живе 7,8 млрд людей, в доіндустріальному періоді — у 1750 році — кількість населення становила 1 млрд, а до 2050 року буде 10 млрд. Усіх потрібно годувати. Відповідно до звіту ООН, на сьогодні у світі голодує 2 млрд людей, і з них 790 млн відчувають недоїдання постійно.

Тому агропромисловому комплексу потрібно приділяти більше уваги і вкладати в цю галузь більше коштів. Агрокомплекс повинен розвиватися за рахунок інновацій і високих технологій: міського землеробства, ГМО, точного землеробства. Також сьогодні українці чекають від аграрного бізнесу вирішення екологічного питання.

За оцінками ФАО, теперішній курс призведе до 2050 року до значних масштабів недоїдання населення планети. При сценарії «шлях до сталого розвитку», навпаки, масштаби недоїдання радикально скорочуються навіть при зростанні сільськогосподарського виробництва всього на 40%, а викиди парникових газів значно знижуються.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги