logo

События

Европейские практики на Киевщине: как совместить эффективный агробизнес и восстановление окружающей среды Источник фото: AgroPortal.ua

Европейские практики на Киевщине: как совместить эффективный агробизнес и восстановление окружающей среды

События 26 августа 2020. 07:15 2261

Изменения климата становятся глобальным вызовом для всех звеньев, задействованных в производстве сельскохозяйственной продукции. Задача аграриев — не только приспособиться к новым погодным реалиям и получить коммерческую выгоду, но и обеспечить устойчивое производство ради сохранения жизни на планете.

* Текст подається мовою спілкування 

Як вдалося з’ясувати AgroPortal.ua, українські фермери уже тривалий час впроваджують проекти по збереженню довкілля та розвитку біорізноманіття. Ба більше — отримують від цього зростання економічної ефективності та готові ділитися успішним досвідом.

Прості прийоми для непростих задач

Фермерське господарство «Широкоступ» розташоване в с. Шубівка Кагарлицького району, що на Київщині. Має в обробітку майже 3 тис. га землі, сіє соняшник, гречку, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, ріпак, горох та кормові культури для власного тваринництва. На 300 га сільгоспугідь господарство реалізує цілий перелік проектів щодо безпечного використання засобів захисту рослин, розвитку біорізноманіття, відновлення популяції диких комах-запилювачів та ентомофагів.

Олександр Широкоступ, власник ФГ «Широкоступ», к. с.-г. н.
Олександр Широкоступ, власник ФГ «Широкоступ», к. с.-г. н.

«Європейські практики втілюємо з компанією Syngentа, з якою загалом працюємо понад 20 років, та науковцями профільних інститутів. Четвертий рік як маємо власний мікро-заказник для диких запилювачів та ентомофагів. Спільно займаємось відновленням родючості орних земель, зупиненням ерозійних процесів та зменшенням впливу пестицидів на навколишнє середовище», — розповідає к. с.-г. н., власник ФГ «Широкоступ» Олександр Широкоступ.

Мікро-заказник для диких комах-запилювачів та ентомофагів
Мікро-заказник для диких комах-запилювачів та ентомофагів

Додає, що дбати про навколишнє середовище можна за допомогою простих прийомів: дотримуватися агротехнологій, рекомендацій та регламентів внесення ЗЗР, використовувати якісні препарати.

«На наші поля пасічники привезли близько 2000 вуликів. Жодних нарікань не було. Навпаки, вже маємо домовленості ставити вулики на наступний рік. Від такої взаємодії отримуємо обопільну вигоду: ми – прибавку до врожайності соняшнику й гречки, пасічники — мед. А разом дбаємо про здорову екосистему й продовольчу безпеку нашої країни», — ділиться Олександр Широкоступ.

Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні
Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні

За допомогою проекту компанія Syngenta та ФГ «Широкоступ» прагнуть довести  можливість і ефективність сталого розвитку на орних землях. Фундатор проекту к. б. н., керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні Олександр Зозуля запевняє, що системні заходи можуть здійснюватися будь-яким господарством власними силами та за прийнятних фінансових витрат.

Його підтримує і власник ФГ «Широкоступ»: «За рахунок лише одного дозапилення прибавка до врожаю соняшнику складе щонайменше 10%. Загалом розраховуємо на 20-40%».

Розповідає, що цього року посіяли більше гречки – 140 га, оскільки потрібно було частково пересіяти озимину. Заодно і зароблять на кінцевому врожаї: гречка зараз в дефіциті, тож закупівельні ціни на неї високі. Довкола гречаних полів сіють соняшник. Його господарство має 500 га.

«Працюємо згідно регламентів, завжди попереджаємо про обробіток полів. Зводимо до мінімуму шкоду навколишньому середовищу. Тому пасічники охоче до нас їдуть», — додає фермер.

До успішного зростання

Syngentа співпрацює з ФГ «Широкоступ» в рамках глобальної ініціативи «План успішного зростання» (Good Growth Plan). Згідно з ним, компанія зобов’язується до 2025 року інвестувати $2 млрд у розвиток сталого сільського господарства і щороку представляти на ринку дві технологічні новації, розповідає менеджерка з комунікацій Syngentа в Україні Алла Бойко.

Зобов’язання у новому Плані розділені на чотири напрями. Це прискорення інновацій для сільгоспвиробників і природи, прагнення до вуглецево-нейтрального сільського господарства, забезпечення здоров’я і безпеки людей та підтримка важливого партнерства.

«Ми будемо прагнути до максимального можливого залишкового вмісту пестицидів у сільгосппродукції та навколишньому середовищі, зменшення викидів СО2 в атмосферу, покращення здоров’я ґрунтів та біорізноманіття, і звісно – про безпеку та здоров’я людей», – зазначає вона.

До слова, безпечність виробництва та зниження залишкового вмісту пестицидів нині стає глобальним трендом та все жорсткіше контролюється європейськими нормами. «З огляду на те, що контроль працює на рівні вхідної сировини, цей факт стає як ніколи актуальним для експортерів. А згодом – і для внутрішніх виробників», – звертає увагу к. б. н, керівник групи діагностичних центрів компанії Syngenta Юлія Шевченко.

Юлія Шевченко, керівник групи діагностичних центрів компанії Syngenta, к. б. н
Юлія Шевченко, керівник групи діагностичних центрів компанії Syngenta, к. б. н

Раніше Україна оголосила про участь в «Європейській зеленій угоді», ціль якої до 2050 року створити  «зелений континент», що є нейтральним до навколишнього середовища. Тому питання залишкової кількості пестицидів буде ставати з кожним роком все нагальнішим. «Нам важливо заздалегідь підготувати фермера до змін і зробити фокус на вирощуванні продукції з мінімально допустимими залишками», — зауважила експертка.

Цього року Syngenta взялася самостійно проаналізувати, як одні і ті ж препарати та системи захисту діють в різних природно-кліматичних умовах України. Та наскільки впливає специфіка регіону на залишковий вміст діючих речовин препаратів у кінцевому продукті.

Для цього залучено 3 дослідні станції та 6 виробничих локацій з посівами різних культур – зернових колосових та інших польових (соняшник, соя, кукурудза, ріпак). Загалом фахівці оцінюють у лабораторіях 63 зразки польових культур, 14 овочевих та 6 зразків плодових.

«Ми взялися оцінити основні системи захисту та проаналізувати залишки діючих речовин на момент збору урожаю. На основі отриманих даних зможемо давати ґрунтовні рекомендації аграріям, які користуються нашими продуктами та витримати баланс між ефективністю та безпечністю», –  говорить Юлія Шевченко.

Фахівці акцентують, що засоби захисту рослин повинні бути максимально цільовими та мати щонайменший вплив на здоров’я людини, нецільові організми та навколишнє середовище.

«Цього року всіх сколихнула інформація про те, що нібито пестицидний пил, який осипається з насіння при посіві, став причиною масового мору медоносних бджіл. Насправді, дози інсектицидів у протруйниках настільки низькі, що це неможливо на практиці», – говорить Олександр Зозуля. Водночас додає, що втрата діючої речовини – це втрата ефективності. У такому разі виробнику треба або збільшувати кількість протруйника з урахуванням втрат, або покращувати його стійкість.

«Наша ціль – зменшити вплив на довкілля», – говорить він. Для цього Syngenta запатентувала так звану «Формулу М». Вона передбачає застосування допоміжних речовин, які в сукупності забезпечують надвисокий рівень стійкості препарату на насінні, а саме завдяки зазначеній формуляції діючі речовини втримуються на поверхні насіння без дифузного проникнення у грунт та повітря до моменту повної активації фізіологічних процесів.

«Формула М покращує якість нанесення діючих речовин на насіння, їх ефективність та рівномірність розподілу. У такого насіння в десятки разів покращуються посівні властивості, воно значно рівномірніше лягає у грунт. Крім того, воно  може зберігатися обробленим тривалий час без втрати ефективності і шкоди для навколишнього середовища»», – додає Олександр Зозуля.

 

 

Основа життя

Здорове середовище має свої індикатори. Це – комахи. У ФГ «Широкоступ» природні екосистеми для збереження популяції диких запилювачів та ентомофагів стають невід’ємною частиною агроландшафту.

«Через розорювання полів в Україні зменшилася площа для проживання комах та павуків. Саме вони природнім шляхом сприяють збільшенню врожайності, а також є регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів — вони стануть свого роду резерваторами», — ділиться к. б. н., доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва Михайло Філатов.

Михайло Філатов є фундатором проекту зі створення у фермерському господарстві мікро-заказника для приваблення та відтворення ентомофагів і диких запилювачів – одиночних бджіл осмій, джмелів, тощо.

Михайло Філатов, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, к. б. н.
Михайло Філатов, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, к. б. н.

Розповідає, що заказник розгорнули на місці колишнього звалища старої техніки – очистили територію, посіяли гречку, дику рослинність. Цього року навіть посадили павловнію, яка має тривалий період цвітіння та є чудовим медоносом. Для комах створили місця гніздування, або як їх тут називають – «міні-готелі».

«Готель» для комах
«Готель» для комах
Місця гніздування диких бджіл-осмій
Місця гніздування диких бджіл-осмій

«Використання приманкових місць штучного гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, значно збільшує їхню чисельність. Такі ділянки є важливим внеском у збереження біорізноманіття та кроком у стале майбутнє», – додає  к. б. н., доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин, професор Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва Ірина Леженіна.

Віднедавна у заказнику з’явилися джмелі. Їх разом з вуликами передала «Жива країна», яка цього року втратила своїх замовників через ситуацію з коронавірусом.

Вулик із джмелями
Вулик із джмелями

«Зазвичай джмелів використовують для запилення рослин у захищеному ґрунті. Це дає можливість збільшити врожай помідорів на 20-30%. Лохину, наприклад, запилюють виключно джмелі, ніякі інші комахи на це не здатні», – говорить Ірина Леженіна. Вона додає: у разі сприятливих погодних умов джмелі зможуть завершити свій цикл – народити самок, самців та облаштувати місця для перезимування.

Заплава з дикою рослинністю як частина агроландшафту та харчова база для джмелів
Заплава з дикою рослинністю як частина агроландшафту та харчова база для джмелів

«Жива країна» привезла сюди 60 вуликів з джмелями. У кожному з них – 60-80 особин. Ще кількасот запліднених самок ми випустили в поля, – розповідає Михайло Філатов. – Ми обрали для них місцевість з потужною кормовою базою. Тут безліч дикої рослинності, яка цвістиме до самого снігу».

 
Визначення біорізноманіття комах за допомогою класичної методики
Визначення біорізноманіття комах за допомогою класичної методики

Науковці очікують, що за рахунок цього джмелі отримають можливість для реінтродукції, а не загинуть в кінці виробничого сезону, як це передбачає промислове використання комах в теплицях.

«Біорізноманіття  – основа життя на нашій планеті. Фізично життя – ні що інше, ніж кругообіг біогенної-хімічних елементів у вигляді екосистеми. Чим більше компонентів в цьому ланцюжку передачі, тим стабільніше екосистема. У тому числі, тим стабільнішою вона буде лишатися під впливом господарської діяльності людини», – додав Михайло Філатов.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua 


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги