logo

Личный взгляд

Технологии против изменения климата: кто останется на рынке картофеля через 10 лет

Технологии против изменения климата: кто останется на рынке картофеля через 10 лет

Личный взгляд 17 июля 2020. 07:07 3178

Говорят, что через 10 лет в Украине перестанут выращивать картофель из-за изменений климата. Но есть и другое мнение — через 10 лет его будут выращивать преимущественно профессионалы, которые смогут адаптировать свои технологии и научатся работать в новых условиях. На одном из таких предприятий удалось побывать AgroPortal.ua. Это — компания Potato Agro, что на Черкасщине.

Текст подається мовою оригіналу

Potato Agro, яка вирощує картоплю під брендом BESTPOTATO, виникла нещодавно і працює лише третій сезон. Вона «народилася» із групи компаній Mais. Окрім картоплі, остання сьогодні спеціалізується на гібридній кукурудзі. Вирощує її спільне американсько-українське підприємство SeedCorp. У подальшому ці поля є попередником для картоплі, яку висаджує Potato Agro. 

«Кукурудза не є оптимальним попередником для картоплі, але ми виходимо зі спеціалізації нашої групи. При цьому картопля є хорошим попередником для гібридної кукурудзи, особливо в насінництві», — розповідає керівник напрямку агро компанії Potato Agro Віктор Різник.

Він показує нам картопляне поле, де торік була висіяна гібридна кукурудза. Каже, що ці культури недарма включені у портфель компанії — вони найкраще відгукуються на зрошення у плані рентабельності.

 

Дійсно, всі угіддя Potato Agro — під зрошенням. Вони розташовані у двох локаціях Черкаської області: 400 га на лівому березі, в районі с. Гермязів та сусідніх сіл, ще 400 га — у Вергунах.

Різник додає, що цього року площу насаджень порівняно з минулим сезоном збільшили у півтора рази: «При правильному підході, використанні поливу і налаштованому збуті картопля залишається дуже вигідною справою».

Усі 400 га полів на правому березі Дніпра заточені під вирощування чіпсової картоплі. «Маємо форвардний контракт з одним зі світових лідерів снекового виробництва, який побудував завод в Україні. Це спеціалізований середньопізній сорт, він є власністю цієї компанії (назва не розголошується згідно умов контракту — Прим. ред.) і зберігається практично круглий рік», — розповідає Різник, додаючи, що цього року відвантаження чіпсової картоплі завершили в перший тиждень червня.

 

На лівому березі Potato Agro вирощує картоплю універсальних сортів, яка може перероблятися на картоплю фрі.

У планах — уже наступного року запустити власну переробку, побудувавши завод. «Це буде першим або одним із перших заводів з виробництва картоплі фрі в Україні», — уточнює Business Lead & CEO Potato Agro Костянтин Сарнацький. Поки що плани стримуються ситуацією, пов’язаною з розповсюдженням коронавірусу, пояснює він. Якщо на виробничі процеси карантинні заходи практично не вплинули, то стратегічні цілі зазнали коригування. «Потрібно організувати будівництво, знайти спеціалістів, а всі зв’язки практично закриті. Говорити про серйозну кооперацію складно», — додає Сарнацький.

Третім напрямком вирощування картоплі у Potato Agro є насінництво. «Ми завозимо імпортне насіння високих репродукцій і розмножуємо до першої-другої репродукції, які потім ідуть на товарні посадки. Це дає змогу в 2-3 рази зменшити вартість посадкового матеріалу для власних потреб», — каже Різник. Мультиплікація насіння локована на лівому березі Дніпра неподалік Канівського водосховища.

Про команду

«У нас кожен агроном є і технологом, і менеджером, і організатором, і дослідником. Він робить усе — від приготування робочої суміші до розробки технології та стратегії напрямку залежно від особливостей регіону та нашого бізнесу», — розповідає керівник напрямку агро Віктор Різник.

У компанії намагаються поєднати молодь та працівників із досвідом. А ще — створити максимально ефективні умови праці та дати оплату, яка б зумовлювала зацікавленість кожного співробітника у кінцевому результаті.

«Коли ми купуємо техніку за мільйони гривень, на неї треба посадити навченого спеціаліста, — говорить Сарнацький. — Наші працівники — освічені, мотивовані люди. Буває так, що вони краще за тебе знають, як працювати з новою технікою ще до того, як вона прийде. Вдосконалюють її під себе». 

 

Для співробітників передбачені стимули залежно від кінцевого фінансового результату компанії, тому кожен зацікавлений у дотриманні правильної технології.

«Наші механізатори в електронному вигляді отримують задачі та виконують не лише стандартні функції, а й приготування і внесення робочих розчинів. Агрономічна служба тільки виставляє пріоритети», — ділиться СEO Potato Agro.

Про зміни клімату

«Якщо порівняти правий і лівий берег, між ними менше 100 км. Але там зовсім різні умови, інакша температура, вологість повітря. Зміна клімату навіть підкоригувала зональність: правий берег тепер уже знаходиться у степовій зоні, тоді як лівий берег — це Лісостеп», — кажуть у господарстві. В обох випадках доводиться підлаштовувати технологію під конкретні умови.

Проте кліматичні зміни, додає Віктор Різник, і через 10 років не змусять відмовитися від картоплі, про що заявляють окремі експерти. «Ми продовжимо вирощувати, і це буде рентабельним. Але на ринку залишаться лише професіонали. Ті, хто вибере правильну технологію, використовуватиме якісні препарати і, звичайно, полив. Без поливу на стабільне безризикове виробництво розраховувати не доводиться. Це є і основою планування, і гарантією урожаю», — впевнений Різник.  

Potato Agro застосовує полив на власних насадженнях до 15 разів за сезон за нормою 150 куб. м/га (це 15 мм опадів). Поливають кожні п’ять днів. Тобто загалом витрачається понад 2 тис. куб. м води в розрахунку на гектар.

 

Полив — це ще й величезні інвестиції, співставні із загальними технологічними витратами на вирощування картоплі. «В кожен гектар зрошення інвестуємо 4000 євро, і це без поточних витрат на саму воду чи зарплатню», — говорить Костянтин Сарнацький.

Додає, що для поливу застосовують системи виробництва Lindsay (США). Вони складні й дуже точні в управлінні. Вода — зі свердловин та Дніпра. Для цього в Potato Agro організована ціла система накопичувальних басейнів — лагун, в яких акумулюється і підігрівається вода до того, як потрапити на поля.

Як би там не було, виробництво у відкритому ґрунті залежить від погоди. Часом вона дуже коригує плани. «Цього року була тепла зима, потім практично відразу весна перейшла у спекотне літо. В таких умовах картопля зовсім по-іншому проходить період вегетації — скоріше. На сьогодні цвітіння практично завершується», — розповідає агроном-технолог по правому берегу Назар Франков. 

Кожен рік для виробників картоплі особливий. Минулий теж виявився непростим — осінь і зима були практично безводними. Восени не можна було якісно провести ні глибоке розпушування, ні оранку. Тверда суха земля просто випирала плуг із землі, ділиться агроном.

На сьогодні умови вирівнялись і в цілому є сприятливими, щоб отримати добрий урожай. На полях достатньо вологи, тримається хороша температура. «Якщо захистити посадки від захворювань — альтернаріозу, фітофторозу (дві основні хвороби, які визначають фітосанітарний стан посадки), то є надія на отримання гарного врожаю», — додає Різник.

Велика проблема тут — карантинний бур’ян амброзія. Вона забирає з ґрунту 40% поживних речовин, а також створює труднощі під час збирання.

«Ми випробовуємо різні варіанти ґрунтових гербіцидів у поєднанні з системними по вегетації. Це значний ризик. У будь-якому випадку картопля отримує стрес, і доводиться вносити суміші амінокислот разом із мікроелементами, спеціальними листовими підживленнями, щоб підтримати рослину і зменшити вплив на неї», — ділиться Назар Франков.

 

У компанії розповідають, що врожайність картоплі значно різниться залежно від сортів, проте тримається на високому рівні. «Товарної насіннєвої картоплі торік отримували по 38-45 т/га. На сортах для промислової переробки — 40 т/га, але вони характеризуються особливістю формувати нижчий урожай. Сорти для переробки та столові демонструють урожайність близько 50 т/га», — каже керівник напрямку агро.

Про технологію

Компанії доводиться працювати в доволі складних умовах, тож технологія виробництва є фактично унікальною та такою, яка враховує всі природні й економічні фактори.

«Найкращі умови для картоплі — це легкі піщані, супіщані ґрунти. Вони краще аеруються, ліпше пропускають воду. Все це не є характерним для ґрунтів Черкаської області, — говорить Різник. — У нашому розпорядженні переважно суглинисті ґрунти з досить високим вмістом глини». Однак картопля — дуже пластична культура. Тож головною задачею було підібрати технологію, яка б дозволила отримувати врожай у заданих умовах.

«Нам вдалося перетворити мінуси на плюси. Тобто з важких ґрунтів зробити нормальну дрібногрудкувату структуру, яка зберігається протягом усього періоду — від посадки до збирання картоплі. За рахунок чого картопля не потерпає від дефіциту вологи, і ґрунт добре сепарується при збиранні, зменшуються механічні пошкодження», — говорить Різник.

Технологія обробки ґрунту передбачає чизелювання на глибину 45 см восени, після збирання кукурудзи. Це дозволяє підірвати підошву і зробити нижні шари ґрунту структурними та дати змогу сходити зайвій воді. Далі відбираються зразки ґрунту на наявність мікро- та макроелементів. На основі цих показників та планового виносу поживних речовин розраховується система живлення — для картоплі певного сорту та призначення. Розробляється система живлення для кожного поля.

Частину добрив вносять восени, решту — весною. Зокрема, восени вносяться фосфорні та калійні добрива, КАС.

 

«Вміст азоту та технологія підживлення для картоплі є дуже важливими. Азот з одного боку дає можливість підняти врожай, з іншого — якщо ми дамо його забагато або не в ті фази, це суттєво вплине на якість картоплі, формування шкірки, підготовку бульб до збирання, і в кінцевому результаті — на врожайність. Отримаємо або високий врожай поганої якості, або низький гарної якості. А наше завдання — мати високий урожай хорошої якості», — пояснює Різник. 

Весною проводиться закриття вологи, внесення решти добрив і безпосередньо посадка.

Унікальність технології Potato Agro полягає і в тому, що гребені формуються двічі — перед посадкою і відразу після садіння бульб. Паралельно ґрунт розпушується фрезою. Так вдається досягти дрібногрудкуватої структури, а самі гребені не руйнуються аж до збирання. 

 

«Звичайно, легше вирощувати картоплю на легких ґрунтах, але вона не буде довго зберігатися», — додає фахівець. Натомість бульба, вирощена на важких ґрунтах, при правильному підході має ідеальну технологічну якість, вищий тургор і значно краще зберігається. З нею дуже добре працювати технологам під час подальшої переробки.

До слова, після 20 липня Potato Agro готується розпочинати збір ранньої картоплі. Уже зараз майбутній врожай має чудові якісні показники, що підтверджено лабораторними аналізами.

«У зоні збирання будуємо майданчик, ставимо окремий приймальний бункер. Веземо з Європи два нові комбайни, один із них для збирання цієї картоплі. Першим розпочнемо копати чіпсовий сорт Леді Розета, якого посаджено 123 га. Він потребує при збиранні дуже дбайливого ставлення», — каже Різник. Зібране відразу відвантажать замовнику, на зберігання компанія закладає більш пізні сорти.

 

Назар Франков додає, що важливою задачею при збиранні є досягнення мінімального рівня травмування картоплин. За договорами із замовниками, травмовані бульби мають складати всього кілька відсотків. Для мінімізації цього показника компанія застосовує збиральну техніку Grimme та причепи виробництва Заводу Кобзаренка.

 

«Ми вже закупили і завозимо «антишоки» — тенти, які натягуються в причепах, куди завантажується картопля. Тент пом’якшує падіння картоплі та просідає під пружинами по мірі завантаження. Це обладнання із Нідерландів», — розповідають у компанії.

Про контроль якості

Potato Agro має власну лабораторію, її запустили цього року. Якість картоплі контролюють у динаміці на кожному полі. І звісно — не доводиться чекати на результати аналізу кілька днів.

 

«Зараз ми відібрали зразки, хочемо зрозуміти, чи картопля вільна від цукрів, і наскільки якісні з неї можна отримати продукти переробки. А також чи відповідають основні показники вимогам замовника», — говорять господарі лабораторії.

 

Контроль якості проводиться протягом усього періоду формування і росту бульб — від цвітіння рослин до збирання та відвантаження врожаю. Це дає змогу підкориговувати ті чи інші якісні параметри. Наприклад, коли зростає рівень цукрів у картоплі, яка тривало зберігається, можна відрегулювати умови зберігання та довести цю картоплю до технологічно припустимого рівня.

До слова, окрім лабораторії, Potato Agro торік збудувала сучасне картоплесховище потужністю 12 тис. т. Сховище обладнане системою клімат-контролю та обійшлось компанії майже в 90 млн грн, говорить Сарнацький.

 

За його очікуваннями, проєкт окупиться за 3 роки.

Про землю та плани на майбутнє

У наступні роки Potato Agro не планує здавати темпи. «Будемо збільшувати і кількість локацій, і площі — на 40-50% щороку. На наступний рік оброблятимемо понад 1000 га землі», — розповідає Віктор Різник.

Саме земля зараз є найбільш болючим питанням. Адже це мають бути не просто поля, а поля під поливом. До того ж, поки незрозуміло, як розвиватиметься ситуація з ринком землі.

 

«У нас довготривалі контракти на оренду. Але ми не знаємо, що буде завтра. Продовжуємо інвестувати. Інакше не можна побудувати виробництво», — каже Сарнацький. Відповідаючи на запитання — чи будуть купувати землю, каже, що точно значну частину залишать на довгостроковій оренді. «Головне — зберегти свої інвестиції та добрі партнерські стосунки з пайовиками», — пояснює він.

Про майбутнє картоплярства

Чи витіснить професійне овочівництво домашні господарства, залежатиме від рівня життя українців, упевнені в компанії. Ця закономірність існує в усіх країнах. Потреба у вирощуванні картоплі для власного виживання відпадає, як тільки підвищується рівень доходів. Тоді це залишається хобі на невеликих дачах — як відбулося в Нідерландах, Німеччині, інших країнах.

«Ми йдемо шляхом Польщі, — вважає Різник. — Раніше там вирощували понад мільйон гектарів, зараз — втричі менше, до 300 тис. Це чекає й Україну. Площа вирощування зменшиться, і картоплю будуть виробляти лише професіонали».


Алла Стрижеус, Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги