logo

Личный взгляд

На пороге нового года: 10 вопросов аграриев к власти

На пороге нового года: 10 вопросов аграриев к власти

Личный взгляд 29 декабря 2020. 06:56 2558

Непростой 2020 год подходит к концу, оставляя немало незавершенных задач и открытых тем для нового года. Чего ожидать от 2021-го — представители власти ответили на самые актуальные вопросы аграриев во время конференции «Ведение агробизнеса в Украине».

* Текст подається мовою оригіналу

Які основні виклики були в Комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики в 2020 році?

Микола Сольський: Найважливіше — це законопроект, який відміняє мораторій на продаж землі, робота над яким зайняла 5 місяців. Другим важливим законопроектом можна назвати законопроект № 2280, який дозволяє зміну цільового призначення землі.

Також варто згадати законопроект, який передбачав розширення напрямків спрямування дотацій та створення аграрного реєстру для спрощення отримання дотацій.

Із закінчених законопроектів була багато точкових, які вирівнювали ситуацію, наприклад питання з розблокуванням кормових добавок, питання з вирівнюванням ПДВ по сої та ріпаку та інші.

Чи можливе введення квот чи інших обмежувальних інструментів на експорт зернових культур?

Тарас Висоцький: У на є практика підписання меморандуму, де підписантами виступають три сторони: виробники, переробники, трейдери. Наразі керуємося чинним меморандумом, де йдеться про 17,5 млн т експорту пшениці з якої 2/3 вже експортовано. Загроз по пшениці, як і по іншим культурам, ми не бачимо. Та за умови, якщо в однієї з трьох сторін є ініціативи — готові розглядати. Такі ініціативи звучали, але кінцевого консенсусу не було досягнуто, а лише після публічного обговорення можна говорити про прийняття певних рішень.

Як працюватиме Держгеокадастр після реформування?

Анатолій Мірошниченко: Держгеокадастр не ліквідується, замість головних управлінь Держгеокадастру в областях будуть діяти підрозділи як єдина юридична особа. Реформа передбачає заміну багатьох юридичних осіб на одну.

Головні управління Держгеокадастру будуть ліквідовані лише після того, як розпочнуть функціонування відповідні підрозділи Держгеокадастру.

Які перспективи законопроекту №2194, який передбачає передачу земель з державної власності в комунальну власність громад поза межами населеного пункту і врегульовує питання переважного права на викуп сільськогосподарських земель?

Микола Сольський: Процес передачі земель існував ще при попередньому уряді і зараз Держгеокадастр активно продовжує цю ініціативу. Разом з тим землеустрій, який існує в Україні, і норми нагромадження різного роду погоджень дуже ускладнюють процедуру реалізації вже в даному випадку громадами свої прав по розпорядженню землями. Поки що це процес не повноцінний і його потрібно закінчити і цьому процесу присвячено десь 60% законопроектів.

Треба розуміти що при будь-якому переважному праві є власник ділянки, який може виставити її на аукціон і власник переважного права буде мати просто рівне право з іншими на викуп її по максимальній ціні. Тобто ціна в цьому випадку є найголовнішим переважним правом для власника земельної ділянки.

Коли будуть передані землі з державної власності в комунальну власність громад?

Анатолій Мірошниченко: Планується передати громадам біля 2 млн га земель сільськогосподарського призначення. Динаміка процесу непогана якщо зважати, що передача розпочалася в другій половині листопада. Можна зробити прогнози, що переважна частина з 2 млн га будуть передані до кінця цього року. Звичайно, є проблемні ситуації пов'язані з інвентаризацією окремих земельних ділянок.

Посуха в 2020 році завдала чималої шкоди сільгоспвиробникам, тисячі гектар на півдні України були втрачені. Чи очікувати аграріям найближчим часом на допомогу від держави у вигляді такого інструменту як агрострахування?

Тарас Висоцький: Страхування в сільському господарстві дороге і зрозуміло, що держава має підтримати певною компенсацією. До цього часу в питанні агрострахування проблема полягала в площині дієвого законодавства. В Україні вже було три спроби впровадити агрострахування, виділялися кошти, але жоден з цих разів не був успішним. Одна з причин тому — не кількість виділених коштів з бюджету, а те, що питання не було належним чином відпрацьовано юридично на рівні законодавства.

Наразі прописуються дуже жорстко вимоги і контроль за ними, обов'язкове перестрахування, чіткі правила гри та ціноутворення. В першому кварталі 2021 р. розраховуємо, що законопроєкт буде прийнято. Тож агростраховання запрацює під озимі культури 2022 року.

Щоб агрострахування повноцінно запрацювало потрібно на перших етапах виділяти 4-5 млрд гр. в рік на компенсацію і за таких об'ємів агрострахування має пропрацювати 3-5 років щоб в аграріїв відновилася довіра до цього інструменту. За такого фінансування зможемо додати до переліку інші культури — кукурудзу, олійні культури, садівництво. Все залежатиме від бюджетного ресурсу. Поки що в межах фінансування АПК в об'ємі 4,5 млрд грн. на страхування виділяється 700 млн. грн.

Які важливі законопроект для агропромислового комплексу будуть прийняті в 2021 році?

Микола Сольський: Найперше потрібно закінчити процес з законом № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Другий великий блок питань, який стоїть перед Комітетом ВР з питань аграрної та земельної політики — це питання постійного користування сільськогосподарськими землями, які знаходяться в державних підприємствах — землі НААН, Мінекономіки, Міноборони, Міносвіти. Потрібно зрозуміти, що потрібно ці об'єкти по максимуму відправити в приватизацію, яка буде передбачати часткове розпаювання для місцевих жителів і колишніх працівників соцсфери. Також передбачається можливість виділення з цих земель квоти для АТОшників і решта землі через аукціон на 49 років разом з об»єктом приватизації пропонується в оренду.

Також ми розуміємо, що частина земель залишиться в державних підприємствах на правах постійного користування і підготовлено вже низка законопроектів, які передбачають, що невіддані в приватизацію землі, державні підприємства повинні мати змогу здавати в оренду через аукціон.

Ще один блок — євроінтеграційні закони, які нададуть можливість збільшити експорт з України.

Важливо в 2021 році зробити реформу водокористування, яка передбачає прийняття закону щодо створення об'єднання водокористувачів, що зможуть брати в концесію об'єкти інфраструктури в тому числі перекачувальні станції.

Також планується реформувати Держводагенство в компанію по типу НАК, щоб це підприємство було повноцінним учасником господарських відносин, мало можливість залучати кредити та інвестувати в свою інфраструктуру.

Коли буде прийнято законопроект про зрошення і чи вдасться розширити в Україні площі під зрошенням до 2 млн га?

Тарас Висоцький: Базовий підхід до інституту як об'єднання користувачів узгоджений на рівні робочої групи, представлений в Комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики. Залишається один критично важливий момент — насосні станції. Окремо робоча група напрацювала законопроект по концесії і маємо декілька варіантів, але єдиного рішення поки немає. Тож очікуємо що в січні 2021 року будуть прийняті необхідні рішення.

Наше завдання забезпечити зростання зрошення 150-200 тис га в рік і цього не можна досягнути без вирішення питання про насосні станції. 

Які діючі програми підтримки Мінекономіки планує продовжити реалізовувати в наступні роки?

Тарас Висоцький: Реєстрація сімейного фермерського господарства як ФОП за спрощеною системою оподаткування. Крім того, для новостворених фермерських господарств, планується разова безповоротна підтримка цього року вона була 3 тис грн\га але не більше 60 тис грн. в 2021 році ми її плануємо збільшити до 4-5 тис грн\га.

Якщо сімейне фермерське господарство займатиметься тваринництвом, а саме молочним ВРХ — виділяється 5 тис грн. на одну корову щороку.

Можливість отримувати компенсацію єдиного соціального внеску на голову і членів сімейного фермерського господарства.

Також розглядаємо можливість сімейним фермерським господарствам виділяти 6 мінімальних заробітних плат в рік — 36 тис грн на консультативно-дорадницькі послуги в сферах агрономії, інженерії, ветеринарії, фінансового управління.

Яка позиція Мінекономіки щодо подальшого формування біржового товарного ринку аграрної продукції?

Тарас Висоцький: Це корисний інструмент, але він має схожу історію з агрострахуванням, адже аграрна біржа була створена ще в 1990 році. З 1 липня всі біржі мають трансформуватися, в тому числі і аграрна та систематизуватися процеси. В рамках цієї систематизації спільне урядове бачення — щоб в умовах створення біржового всеукраїнського ринку аграрний був якісно представлений. Це і переведення потенційно складських розписок в електронну форму і їх використання як фінансового інструменту. Тому зараз є чергова спроба трансформувати сам сектор в національному форматі. Якщо це вдасться, то сільське господарство буде одним з елементів цього процесу.


Людмила Лебедь, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги