Деградація ґрунтів в Україні: точка відліку до нуля

Цю тему напередодні підняли і у ході круглого столу «Деградація ґрунтів та шляхи їх очищення», який пройшов в AgroGeneration за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та компаній «УкрАгроЦентр», Syngenta і UKRAVIT, наголошуючи, що на сьогодні площа деградованих ґрунтів на території України складає близько 15 млн га.

  

Найбільше чорноземів постраждало через втрату гумусу та поживних речовин. Чимала кількість землі насичена радіонуклідами, забруднена пестицидами та важкими металами.

Ще на початку весни міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак казав, що від деградації ґрунтів Україна несе як екологічні, так і економічні втрати, наголошуючи, що «залежно від ступеня деградаційних процесів, збитки тільки від недоотримання сільськогосподарської продукції становлять понад 20 млрд грн на рік». Проте комплексної державної політики щодо цього питання досі немає.

 

Натомість в Україні запрацював проект Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) з максимального зменшення деградації ґрунту. Проект глобального екологічного фонду «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландштафтах лісостепової та степової зон України» триватиме упродовж 2-х років, повідомив фахівець проекту Олександр Журавель.

Основна мета проекту — звести деградацію ґрунтів на території України до нуля, тобто зупинити її. Окрім екологічного відомства, до роботи долучається Міністерство аграрної політики та продовольства України, а також наукові установи, представники державної та місцевої влади, фермери, крупний агробізнес.

«Серед пулу наших партнерів є, наприклад, компанія AgroGeneration, на одному з полів якої ми вже організували великий полігон у Харківській області. Працюємо із трендовою для нинішнього сезону культурою — озимим горохом», — говорить Олександр Журавель.

«Перші гектари культури посіяли у Первомайському районі. На відміну від ярого гороху, ця культура краще пристосована до перепадів температур і посухи, від якої аграрії на сході України страждають другий рік поспіль. Зимуючий горох не тільки має довший період вегетації, але й накопичує у ґрунті більше азоту», — уточнили AgroPortal.ua у компанії AgroGeneration.

  

Є поодинокі приклади, де рятують сільгоспугіддя і малі господарства. Зокрема, за підтримки компанії Syngenta у рамках реалізації в Україні глобального The Good Growth Plan, починаючи з 2015 року, на 280 га фермерського господарства «Широкоступ», що в Кагарлицькому районі Київської області, вчені профільних інститутів досліджують ґрунт, даючи рекомендації щодо заходів по його відновленню.

Дослідження фінансує Syngenta, а господарство, зі свого боку, зобов'язується дотримуватися цих рекомендацій за власні кошти. Далі відбувається моніторинг змін у стані ґрунту, визначається, наскільки зберігається гумус і зменшуються ерозійні процеси.

  

Загалом, на думку менеджера ФАО, українські господарства різних рівнів вже мають широкі та успішні напрацювання у боротьбі з різними проявами деградації ґрунтів, їх потрібно лише систематизувати і популяризувати за ключовими принципами: 1) дотримання біорізноманіття шляхом раціональної сівозміни; 2) постійне покриття поверхні ґрунту пожнивними рештками або рослинами; 3) мінімально можливий обробіток ґрунту.

На останньому особливо наголосив керівник та співвласник компанії «УкрАгроЦентр» Олексій Луговий, додаючи, що в Україні затримка із впровадженням технології ноу-тілл призведе до катастрофи через глобальну деградацію ґрунтів.

 

«Це технологія не нова, але вона не систематизована, і більшість сільгосптоваровиробників до кінця не розуміють, що вона дасть на виході. Окрім того, тимчасові мінуси у рентабельності при втіленні даної технології неприпустимо ставити на одні важелі з глобальними небезпеками, які можуть очікувати нас вже у недалекому майбутньому. Сьогодні аграрій заробить на 100 доларів більше, але його дітям вже не буде на чому заробляти», — упевнений Олексій Луговий.

ТОВ «УкрАгроЦентр» постачає оборотні засоби, а також шукає та впроваджує інноваційні технології для агропідприємців. Минулого місяця представники компанії переймали досвід в Аргентині.

«Аргентина не тільки зупинила деградацію ґрунтів і підвищила рентабельність виробництва сільгосппродукції, але й змогла наростити рівень гумусу на 0,5%. Є очевидна позитивна динаміка», — констатує Олексій Луговий.

 

Як їм вдалося? Аргентинські колеги забили на сполох 40 років тому, коли замість нормального рівня гумусу в ґрунті у 7,5% залишилося лише 2,5%. Організувалися двома фронтами: державою і численними приватними науковими інститутами. Уряд на законодавчому рівні прирівняв виробіток корисних мікроелементів із ґрунту та наступний експорт продовольства до видобутку та експорту корисних копалин.

Науковці запропонували впровадження ноу-тілл як технології землеробства без зайвого механічного втручання. Зараз 95% всіх ґрунтів в Аргентині обробляються саме у такий спосіб. Ця технологія вважається класичною, традиційною для місцевого агросектору.

«Ми запитували аргентинських колег, чому не виходить впроваджувати технологію ноу-тілл в Україні, — розповідає Олексій Луговий. — Вони відповідають: тому що ключове слово — «технологія», суть якої, вочевидь, поки що не усвідомлена і не вивчена нашими сільгоспвиробниками».

У рамках спеціальної програми «УкрАгроЦентр» у грудні 2018 року організовує спеціалізований круглий стіл та семінар, присвячений темі впровадження технологій ноу-тілл в Україні, куди запрошуються різнопрофільні аргентинські колеги з великим досвідом, а також українські науковці та практики. Компанія готова взяти на себе фінансові витрати для підтримки вітчизняних агрономів, які консультуватимуть, ділитимуться успішним досвідом власних підприємств.

«Ноу-тілл — хай і не панацея від усіх проблем, але завдяки цій технології можна вплинути на більшість із них, — упевнений організатор майбутнього круглого столу Олексій Луговий.

 

«Бездіяльність, на жаль, може призвести до того, що ми не зможемо вихвалятися ні перед світом, ні перед власними дітьми знаменитими українськими чорноземами, — застеріг і Олександр Журавель. — Наше покоління не повинне обмежувати наступні покоління в їх правах та можливостях. Агровиробники мусять усвідомлювати, що орендують землю не у своїх пайовиків, а по суті — у своїх дітей та онуків».

Для довідки: Конвенція ООН щодо боротьби з опустеленням і посухою була підписана у 1994 році. Законом України від 4 липня 2002 року Україна зобов’язується дотримуватися цієї конвенції. Передбачається, що Україна, як учасник глобального світового процесу, не зменшуватиме поставки продовольства на світовий ринок. В умовах змін клімату цей процес може стати непередбачуваним.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua