Неймовірні села України 2020: Очканівка, Полтавська область

05 грудня 2020, 07:12 6870

В Очканівці, що на Полтавщині, мешкає близько 150 осіб. Село невелике, проте має значний потенціал розвитку бджільництва завдяки географічному розміщенню. Очканівка розташована на лівому березі річки Середня Говтва, що має велике різноманіття балкової системи. Таке «сусідство» з флорою є чудовим фундаментом для виробництва продукції бджільництва.

Очканівка знаходиться у підпорядкуванні Валківської сільської ради Полтавського району. Загальна кількість населення — 600 осіб. При такій кількості жителів громада має показник власних надходжень до бюджету на душу населення близько 3200 грн. 

На території Валківської сільської ради відбувається видобуток газу. 

Місцевою владою активно розбудовується система водопостачання. Проведено частковий ремонт доріг та встановлено мережу вуличного освітлення. Відремонтовано будівлю будинку культури. Незважаючи на віддаленість села, збережено заклад освіти, культури та первинної медицини.

«Як основними, так і додатковими джерелами прибутку для сільського населення є самозайнятість у власних домогосподарствах з подальшою реалізацією отриманої продукції на ринках міста Полтава», — розповідає менеджер поданого на конкурс проєкту Олексій Івженко. 

За його словами, економічне вирішення проблем жителів сільських територій можливе за рахунок розвитку малого традиційного підприємництва, яке напряму пов’язане з виробництвом та переробкою харчової продукції зі створенням доданої вартості.

На конкурс «Неймовірні села України 2020» громада села подала бізнес-проєкт зі створення екологічних продуктів бджільництва шляхом придбання спеціалізованого обладнання для виробництва прополісу, квіткового пилку та перги, а також приладу «Еврика» для медової консервації плодів.

Метод медової консервації дозволяє після закінчення технологічного циклу отримати два абсолютно нових, без додаткової обробки високими чи низькими температурами, продукти: мед, збагачений соком «висушених» плодів чи трав, та «консервовані», але не окислені плоди з тонкою плівкою меду на поверхні.

Даний метод використовується для максимального збереження вітамінного складу плодів і ягід, зокрема таких,  що швидко псуються та погано транспортуються — суниця, шовковиця, малина тощо. Крім того, метод успішно застосовано для отримання витяжки лікарських та ароматичних трав.

«В рамках цього ж бізнес-проєкту планується отримання високоякісної перги завдяки розробленому в 2014 році методу виробництва в штучних сотах. А для отримання високоякісного прополісу пропонується закупівля спеціальної еластичної силіконової сітки StanzPress німецького виробництва», — розповідає Олексій Івженко.

За реалізацію проєкту відповідальний місцевий СОК «Правильні бджоли», який планує закуповувати у жителів Валківської сільської ради вирощені у їхніх домогосподарствах ягоди та фрукти.

Кооператив «Правильні бджоли» — учасник обласного конкурсу інвестиційних проєктів «Горизонти Полтавщини 2018», завдяки участі в якому написано бізнес-план зі створення кочової пасіки на 100 бджолосімей.

«Значна віддаленість Валківської сільської ради створює труднощі в самостійній реалізації плодово-ягідної продукції місцевими жителями, і впровадження цього проєкту надасть можливість вирішити дану проблему і підвищить рівень життя в селі та рівень соціального захисту населення і в перспективі позитивно відзначиться на надходженнях до місцевого бюджету», — впевнений Олексій Івженко.

Медова консервація плодів

Після сортування продукція миється, просушується та поміщається у підготовлену ємність приладу «Еврика». Заливається медом. Суміш меду з плодами або ягодами витримують у приладі, що забезпечує інтенсивне вентилювання. Час витримки не перевищує 72 години і забезпечує зневоднення сировини та просушування отриманого медового продукту до досягнення ним вихідного рівня вологості меду. 

Отримання перги

Для отримання перги спершу збирається бджолине обніжжя, і ним заповнюються  рамки зі штучних сот-пазлів, що поміщуються в бджолині сім’ї. Рамку залишають у вулику на 14 діб до повного дозрівання. Після дозрівання перги рамку виймають, роз'єднують стільники-пазли і за допомогою ручного преса виштовхують гранули перги. Вивільнені стільники використовують повторно.

Отримання прополісу

Сітки для збору прополісу розміщуються на рамках вгорі вулика під кришкою. Розмір отворів підібраний так, щоб бджоли не могли травмуватися. Ці отвори бджолина сім’я заповнює чистим прополісом. Сітки, наповнені прополісом, забирають і замінюють їх чистими. Після охолодження прополіс стає крихким і з легкістю вивільняється з сіток.

На закупівлю 10 приладів «Еврика», вібростолу для щільного заповнення сот бджолиним пилком, ручного пресу для виштовхування перги з сот-пазлів, 80-ти комплектів для отримання бджолиної перги та 50-ти сіток для збору прополісу StanzPress кооперативу потрібно 105 240 грн.

Період окупності інвестицій у проєкт — 1,2 роки.