logo

Интервью

Тарас Высоцкий: Мы начали год с 24% отказов на обращения бизнеса, завершили — с 5%

Тарас Высоцкий: Мы начали год с 24% отказов на обращения бизнеса, завершили — с 5%

Интервью 07 сентября 2020. 06:16 2797

Ликвидация Минагропрода. Решение о восстановлении. Завершение земельной реформы. Небывалая засуха и снижение урожая. Задержка с выплатой дотаций. COVID-19. Это далеко не полный перечень того, чем последний год живет украинский агросектор.

Как балансировать в нетипичных условиях, как будут развиваться программы поддержки и какие приоритеты ставит государство в развитии аграрного сегмента, нам удалось расспросить у заместителя министра по развитию экономики, торговли и сельского хозяйства Тараса Высоцкого.

*текст подається мовою спілкування

Тарасе, уже рік, як ви були призначені на посаду заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Розкажіть, що вдалося зробити за цей час? Від чого довелося відмовитися у зв’язку з ліквідацією окремого Міністерства аграрної політики та продовольства? Та зокрема як вплинула ця трансформація на роботу?

Тарас Висоцький: Дискусія щодо доцільності ліквідації Мінагрополітики триває досі. Від об’єднання функцій в одному міністерстві відчуваються як позитивні моменти, так і негативні. Проте важливо, що ми врешті досягли консолідованої позиції за напрямками роботи та отримали позитивні результати. Особливо в останні пів року, коли весь світ зіткнувся з пандемією коронавірусу.

Перші пів року ми працювали в умовах турборежиму. Далі темпи не знизилися, але виникли інші пріоритети у зв’язку з поширенням COVID-19. Нам довелося швидко змінювати пріоритети.

На мою думку, базові виклики, які поставило перед нами поширення коронавірусу, вдалося більш-менш подолати саме завдяки об’єднанню функцій в одному міністерстві. Ми змогли обійтися без радикальних заходів, тоді як європейські партнери реагували жорсткіше. Україна пройшла цей період без обмежень для міжнародної торгівлі та зайвої шкоди для виробників і споживачів. Не було ні фізичного дефіциту, ані надмірного цінового ажіотажу. Те, що експорт за всіма напрямками контролювався єдиним органом, стало великим плюсом.

Аналогічно — у сфері цінового регулювання. Його відміна стала одним із найбільших досягнень процесу дерегуляції. В умовах поширення коронавірусу ми до цього інструменту знову вдалися і постійно тримали руку на пульсі так, щоб ні споживачі, ні виробники не відчули негативного впливу. В рамках різних міністерств історично існували відмінні позиції у цьому питанні, тож досягти консенсусу було би складно.

Окрім того, за перші пів року проведено ряд регуляційних засідань Кабміну. Більшість ініціатив аграрних асоціацій — із сільськогосподарської техніки, насінництва, земельних відносин — реалізовані знову ж таки завдяки об’єднанню. Досі подібні ініціативи розглядалися місяцями.

Ми починали рік із показником відмов на звернення бізнесу на рівні 24%. Часто це були відмови з формальних причин, по суті — через небажання розбиратися, очікування хабаря тощо. Зараз ми впровадили електронний документообіг, провели дерегуляцію і маємо показник відмов на рівні 5%.

Ряд речей зламали міцну стіну бюрократії, що існувала між відомствами. Одна з головних — згуртована команда, чого не можна було досягнути за квотного принципу призначень уряду.

Зараз йдеться про відновлення Мінагропроду. Чи не зламає це вже налагоджений процес? Поділіться поглядом зсередини.

Тарас Висоцький: Основна складність може бути в тому, що в деяких регуляторних питаннях виникає внутрішній конфлікт інтересів. Не завжди легко знайти компроміс. Маю на увазі такі гучні питання як регулювання ринку мінеральних добрив і нафтопереробних продуктів.

З одного боку, у Мінекономрозвитку є окремий структурний підрозділ — департамент захисту внутрішнього виробника та промисловості, з іншого — аграрний сектор, який є теж національним виробником, і тут не завжди можуть співпадати інтереси.

Досі у подібних питаннях ми бачили напруження, але все завершувалося позитивно, компромісно. Не виключено, що у цій сфері можуть виникати складнощі. Відповідаючи за всю економіку, ставлячи пріоритети, не завжди можна досягнути win-win результату для всіх секторів. Іноді дійсно треба підтримати один сектор за рахунок іншого. Ось тут можуть бути складнощі.

Водночас, легше вирішувати подібні ситуації однією командою, прямо обговорюючи всі підводні камені, а не спілкуючись формальною бюрократичною мовою на рівні різних відомств. Тож питання не в кількості міністерств, а в командному дусі та взаємодії. Тоді ризик неефективної комунікації, непорозуміння мінімальний.

Окрім того, подібні рішення потрібно приймати, прораховуючи всі дії на декілька кроків уперед. Зробити все максимально правильно, враховуючи попередній досвід. І ставити такі часові горизонти, щоб вони не зупинили щоденну нормальну операційну діяльність відомства.

В агросекторі критичною є державна підтримка. Треба врахувати, що більшість програм виплачується восени. І підходити до процесу не емоційно, а максимально зважено. Тоді я не бачу ризиків: усе можна налагодити, хоч процес і займе трохи часу.

Багато критики довкола питання держпідтримки агросектору. Наскільки вона обґрунтована? Чи виплачені кошти, на які розраховували аграрії?

Тарас Висоцький: Об’єктивно трансформація в системі держпідтримки проходила неідеально. Проте вона стала абсолютно прозорою і транспарентною. За рік не було жодного звернення щодо хабарництва чи корупції з цього напрямку. Фермери щиро дивуються, що можна отримати кошти без жодних підводних каменів.

Ми автоматизували цей процес, максимально забравши повноваження у чиновників. Всі оплати проводяться через банки, а засідання компетентної комісії — онлайн. Введені регламентовані обмеження за дотаціями, тож підтримка розподіляється серед максимального числа виробників.

Інший момент — трансформація розтягнулась у часі не на місяць, як усі розраховували, а на 2-3. Багато часу зайняли публічні обговорення з асоціаціями, дискусії на засіданнях аграрного комітету. Вкупі з бюрократичними процедурами та зміною уряду це змістило терміни виплати держдопомоги, які були анонсовані на початку року. Ми отримали критику, і вона справедлива.

Якщо по сільгосптехніці ми виплатили все вчасно, у червні, то за фермерською програмою надходження будуть у вересні. Всі документи вже готові й узгоджені.

Як висновок, держпідтримка має бути розрахована як мінімум на середньостроковий термін, її не можна перезавантажувати щороку. Або бути готовими, що всі значні коригування, їх імплементація в рішення та повне юридичне оформлення займе до пів року.

Скільки на даний час виплачено дотацій за основними напрямками? І скільки очікується?

Тарас Висоцький: Із запланованих 4 млрд грн фізично виплачено 1 млрд 108 млн грн. Є ряд програм, за якими виплата проводиться в 4 кварталі. У вересні ми проведемо виплати, які затягнулися у часі, й далі все буде рухатися в плановому режимі. Ми очікуємо, що на 98% ці 4 млрд грн будуть використані.

Планується впровадити агрострахування від засухи. Які очікувані строки реалізації та на якому етапі ця розробка? Україна уже мала досвід аграрного страхового пулу, але він не спрацював. Які перспективи нової програми?

Тарас Висоцький: Цей рік є нетиповим у плані погодних умов. Ми отримали аномально теплу зиму і засуху весною. У травні-липні були дощі, які трохи дозволили покращити ситуацію, але потім знову прийшла засуха. У найкритичнішому стані зараз знаходиться кукурудза, але й по соняшнику та сої зменшиться врожай.

Для того, щоб допомогти аграріям проходити ці складні періоди, є два інструменти: кредитування і агрострахування. Скористатися останнім можна буде не раніше наступного року, адже спочатку треба укласти угоди, і тоді в разі страхового випадку цей інструмент спрацює. Окрім того, недостатньо просто впровадити інструмент, треба розвивати культуру його застосування, покращувати комунікацію, взаємовідносини між фермером та страхувальником. Це довгостроковий інструмент зниження ризиків.

Середньостроковий або навіть короткостроковий інструмент — це кредитування і доступне фінансування. Всі розуміють, що на 5 років є два середніх, один дуже гарний, один надзвичайно поганий. Якраз 2020-й — надзвичайно поганий. Попередні 4 роки ми бачили сприятливі умови. Всі готують певну фінансову подушку, знають, що може такий рік настати. Але цього року додалися й інші форс-мажори.

Тут наголос робимо на те, щоб кошти були доступними і фізично, і з точки зору їх вартості. У нашій банківській системі достатньо ліквідності, і зараз на агросектор — критичний попит. Роль держави — допомогти аграріям отримати ці кошти та з упевненістю перейти в наступний сезон. А майбутні форс-мажори вже покриє агрострахування.

Для старту програми ми маємо 15 страхових компаній. Вони пропонують свої продукти, а фермер обирає найкращі на його думку, оплачує та отримує до 50% компенсації вартості від держави. Якщо трапляється форс-мажор — компенсацію проводить страхова компанія.

Згідно чинного законодавства, у нас страховий пул, його треба ліквідувати. Пул не фінансувався з 2012 р., але він дійсний. У вересні внесемо у Раду відповідний законопроєкт. Якщо у листопаді його приймуть, то в травні наступного року страхові компанії будуть пропонувати страхові продукти. Ми плануємо зразу прописувати компенсацію з січня. До пів року займе період впровадження і запуску програми підтримки страхування.

Вже розробляється механізм, щоб із наступного року, 1 липня, здавати землю під заставу? Банки поки скептично до цього ставляться та чекають роз’яснень від держави.

Тарас Висоцький: Земельна реформа дуже фундаментальна і масивна з точки зору реалізації. У серпні ми проводили круглий стіл в НБУ за участю аграріїв. Там підняли питання необхідності перегляду чинних правил і коефіцієнта ліквідності по землі як об’єкту застави. Зараз він складає 0,35%. Це не робить цікавим кредитування для продавців землі. Віддавати цінний ресурс із таким малим коефіцієнтом немає сенсу.

У вересні плануємо широке обговорення за участю банків, профільних асоціацій та аграріїв. Існує чітке розуміння, що до 1 липня питання має бути врегульоване. До того ж, треба пам’ятати специфіку — на першому етапі до ринку землі допускаються тільки фізичні особи. Але вони теж мають право брати кредитування.

Ми надіслали на узгодження уряду порядок компенсації відсотків за кредитами, залученими фізособами України під купівлю землі. Повинні бути переглянуті умови, бо ставка в 14-15% — ще занадто висока. Більш логічний рівень — до 5%. На перших періодах ці відсотки компенсовуватимемо українцям з обмеженням 20 га в одні руки. Згідно законодавства, це якраз розмір сімейного фермерського господарства. Це сегмент, який ми вбачаємо основою розвитку сільських територій. Його підтримка буде комплексною.

Що маєте на увазі?

Тарас Висоцький: Сімейні фермерські господарства треба підтримати в купівлі земель через компенсацію відсотків за кредитами, допомогти в інших засобах виробництва (25% компенсації на техніку, 80% компенсації вартості саджанців, дотації на корів у тваринництві — 5 тис. грн на голову з обмеженням 50 корів).

Оподаткування — теж пільгове. Єдиний податок на гектар щодо сімейних фермерських господарств перший рік не застосовуватиметься, а потім буде вдвічі менший (2%). Також діє програма компенсації єдиного соціального внеску для голови та членів сімейного фермерського господарства. Вони платять 10%, а 90% — компенсує держава.

Розкажіть про законопроєкт щодо введення податку на гектар. Багато хто думає, що навантаження піде на власника паю.

Тарас Висоцький: Тут є багато дискусій, чи це буде додаткове оподаткування на мікробізнес, що зранку до ночі працює, чи на великий бізнес, який просто не платить податки.

Світовий банк провів моніторинг усіх полів України. Він показав, що у нас обробляється 29,5 млн га земель, з них тільки 1,5 млн га — це ділянки до 5 га. Цей законопроєкт ділянки до 1 га не оподатковує. Зараз 5% землі в обробітку — це мікробізнес, який не оподатковується.

28 млн га — це товарне виробництво, з них 20 млн задекларовано офіційно, вони працюють у прозорій площині, а 8 млн га — в тіні. З них 4 млн га — це площі посівних ділянок від 5 до 20 га, або в середньому це 300 тисяч одноосібників. Ми рекомендуємо їм створити сімейні господарства і допоможемо в цьому.

Решта 4 млн га — це території, більші за 20 га. Це комерційне виробництво в тіньовій оренді. Ці орендарі мали би платити. Саме у таких випадках податкове зобов’язання ляже на власників.

Фактично є два типи власників, у яких не оформлені землі: що обробляються самостійно (потрібно створити сімейні фермерські господарства) та які здаються в оренду за готівку (треба підписати договір з орендарем).

Яке бачення у міністерства щодо розвитку аграрного сектору? Що буде ключовими точками його розвитку?

Тарас Висоцький: Перше — це земельна реформа, ця стратегія не змінилася. Але є ряд законопроєктів, які ще треба прийняти, — про електронні аукціони, децентралізацію, передачу земель громадам, дерегуляцію. Все повинно бути прозоро і відрегульовано, має бути якісний сервіс, відкрита інформація та підтримка українців при купівлі землі.

Друге — держпідтримка та міжнародний досвід. Ми переходимо на довгострокову співпрацю з п’ятирічним циклом, як у ЄС, замість трирічного.

Третє — трансформація господарств населення в сімейні фермерські господарства. Це незворотній процес. Ми розуміємо, що демографічним та міграційним способом кількість населення зменшується, але готовність збільшувати обсяги до сімейних господарств теж спостерігається. Треба, щоб такі виробники не зникли, а трансформувалися в сталий інститут сімейного фермерського господарства та основу розвитку села.

Ці три бачення будуть інтегровані в загальну концепцію, яка буде представлена урядом пізніше.

Ваші особисті цілі на наступний рік?

Тарас Висоцький: Фактично на початок вересня наступного року ринок землі має запрацювати. Земельний моніторинг як відкритий інструмент — бути доступним. Через рік кожний зацікавлений українець знатиме, як продати земельну ділянку, хто є сусід (бо кадастр повністю відкритий), скільки вже продано землі в його ОТГ, яка ціна. Кожна людина має можливість контролювати і впливати на процес передачі землі громадам. Всі, хто має потребу і бажання, можуть укласти договори страхування. Бюджетні резолюції ми подали на рівні 1% — це фактично 8,4 млрд грн на наступний рік.

Наразі в Україні зареєстровано близько 150 сімейних фермерських господарств. Якщо почнемо рухатися в геометричній прогресії, отримаємо в 10 разів більше — і це буде достойний показник.


Алла Стрижеус, Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

 


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги