logo

Интервью

Сергей Фурса: В агросекторе шампанское пьют с утра до вечера и просят еще больше дотаций

Сергей Фурса: В агросекторе шампанское пьют с утра до вечера и просят еще больше дотаций

Интервью 22 ноября 2021. 06:19 3894

У нас все хорошо, но так будет не всегда — уходящий год глазами экономиста, инвестиционного банкира, заместителя директора Dragon Capital Сергея Фурсы.

* Текст подається мовою спілкування

Сергію, які підсумкові події року можна виділити?

Сергій Фурса: Цього року зовнішня кон'юнктура була дуже сприятливою для України аж до останнього моменту, до стрибка цін на газ, тому складно виокремити якісь конкретні негативні чи позитивні події. У світі повно грошей, макроекономічна ситуація дуже сприятлива, усі показники — на пікових позиціях за всю історію України.

В IT-сектор щороку «заходить» $5 млрд експортної виручки. Також щороку українці як туристи вивозили $4 млрд, минулого року нічого не вивезли, цього — близько $2 млрд. Тож у країні залишилося ще $6 млрд. Наразі в Україні спостерігається бум споживання, в кожному торговельному центрі повно покупців, продажі автомобілів на підйомі, зростають ціни на нерухомість.

Раніше ви зазначили, що потенційні зміни залежать від інфляції в США. Чи є час для роботи на упередження? 

Сергій Фурса: Підготуватися ми можемо, запобігти — ні. Передбачаючи, що насувається шторм, можемо забити вікна. Проте це не означає, що під час бурі нам буде добре, і що наш сад збережеться. Приклад 2020 року показує, що ми були готові до кризи. Був низький рівень держборгу, що зменшувався поступово попередні чотири роки поспіль, була вільна гривня, сприятлива макроекономічна ситуація. Це дозволило пройти кризу без значних проблем. 

Нова криза колись таки буде, і не принципово — трапиться це наступного року чи через п'ять. Ми повинні бути готові: мати невисокий контрольований борг, низький дефіцит бюджету, зберігати наявний позитивний стан банківської системи (вона очищена, курсоутворення вільне, більше того — весь рік Нацбанк стримує гривню від зміцнення), плюс — продовження диверсифікації економіки. Зараз вона більш диверсифікована у порівнянні з 2008 роком, коли основні надходження забезпечував продаж металу.

Агросектор за значимістю зрівнявся з металургійною галуззю, за нею йде IT-галузь. Ще одне джерело надходжень — заробітчани. Ці чотири фактори є визначальними у формуванні економіки

Чому стримують зміцнення гривні?

Сергій Фурса: Ми ж знаємо, за що звільнили Смолія. Зокрема й через занадто сильне укріплення національної валюти у 2019 році. Це не сподобалося українським олігархам, які переважно є експортерами.

Що означає контрольований борг?

Сергій Фурса: Ключовим показником для виміру боргового навантаження є співвідношення боргу до ВВП країни. Дефіцит бюджету до 3% дає можливість поступово, за рахунок розвитку економіки, зменшувати борг. І тоді під час кризи можна буде легко позичити кошти. Адже криза — це час, коли зростає потреба у позиках. І це вікно можливостей потрібно забезпечити. Тоді як із високим боргом можна потрапити у ситуацію 2014 року.

Якщо борг контролюється, то під час кризи одразу «прибігає» МВФ і надає першу підтримку. Потім, якщо борг невеликий, загрози дефолту відсутні, можна і надалі брати кредити.

У 2020 році ми суттєво збільшили боргове навантаження, але цього року прогнозований дефіцит бюджету був 5%, а фактично буде близько 3%, на наступний рік прогнозується 3,5%. Тобто ми повернулися до нормальної динаміки, і головне — так тримати.

Крім інфляції в США, може спрацювати фактор Китаю. Яких несподіванок можна очікувати від Піднебесної?

Сергій Фурса: В КНР триває експеримент — регулювання ринкової економіки комуністичними методами. Що з цього вийде, ніхто не знає, але економічне зростання точно може сповільнитися. Влада на це йде, оскільки ріст економіки породив нерівність, і гальмування мало б вирішити цю проблему. Буде це саме гальмування чи падіння — прогнозувати складно. Вони могутні й, начебто, все контролюють, але система занадто складна, і є ризики, що вони не втримаються. Весь світ покладається на китайських регуляторів, рівень довіри до яких дуже високий.    

Часто кажуть, що ми живемо від траншу до траншу. Яке ваше ставлення до позик з боку міжнародних інвестицій?

Сергій Фурса: Люди просто не розуміють, як працює світова економіка. Абсолютно всі країни світу мають кредити. І ніхто не погашає їх із коштів платників податків: старі кредити гасяться новими. Так живуть усі країни.

Що менший рівень довіри, то гірші умови кредитування, адже позики видають інвестори, які оцінюють ризики. Виглядає це приблизно так: полякам дати не страшно, а от українцям — ризиковано. Це означає, що Польщі кредит дадуть під 1%, а нам — під 6%.

І це не питання прохань, а питання ринку, адже борг України вже торгується, його продають одні фонди іншим. Тож ключове завдання — викликати довіру в тих, у кого є гроші.

Що для цього потрібно?

Сергій Фурса: По-перше, не верещати постійно про дефолт. Не казати: а давайте зробимо якось так, щоб усіх кинути. Влада України постійно транслює ці посилання, вочевидь, це не підтримує рівень довіри. По-друге, зменшувати боргове навантаження, покращувати економічні показники, щоб зростали кредитні рейтинги, а за ними підтягнуться й інвестори. Надважливою є судова реформа. І її нескладно провести, просто наразі відсутня політична воля.

Корупція і відсутність верховенства права найбільше впливають на імідж України. Є і тиск Росії, дезінформація, воєнні дії. Проте внутрішніх факторів для погіршення економічної ситуації немає, окрім очевидних дурниць з боку політичного керівництва.

Є думка про тривалий суперцикл цін, пов'язаний з Китаєм, засухою у Латинській Америці. І що він не може тривати довго. Які ваші прогнози щодо сировинних ринків

Сергій Фурса: Не впевнений, що це саме суперцикл цін. Скоріше, наслідок розбалансування глобальної системи після коронакризи. А на основі короткострокових сплесків прогнозувати щось дуже складно.

Які вигідні напрями для інвестицій в Україні сьогодні?

Сергій Фурса: Якщо йдеться про активні, а не пасивні інвестиції, то все залежить від того, що ви вмієте та в чому розбираєтеся. Потрібно диверсифікувати напрями. Люди, схильні до ризику, будуть купувати акції. Ті, що стверджують, що фондові ринки зараз на історичному максимумі, будуть купувати щось менш ризикове — облігації, нерухомість і землю.

Тож земельна реформа відкрила ще один напрям для використання грошей

Сергій Фурса: Результатів земельної реформи поки що немає. Але сам факт зняття мораторію — це головний, мегапозитивний результат. Усе інше дуже повільно просувається через обмеження і через те, що реформа, по суті, «кастрована». Нотаріуси ще не готові, інфраструктура вибудовується...

Теоретично, за умов нормального ринку землі, в Україну могли б заходити іноземні фонди з інвестиціями, що призвело б до значного зростання її вартості. Але в існуючій формі це не працює

Як стимулювати переробку та подальший ланцюжок виробництва? Чи потрібні дотації?

Сергій Фурса: Додана вартість потрібна, і чим вища, тим краще. Але мене бентежать розмови про дотації агросектору, який нині є найбільш прибутковим. Це нелогічно. В агросекторі шампанське п'ють з ранку до вечора і кажуть, що треба давати більше дотацій. Так само, як і з кредитами 5-7-9, які створені були не для аграріїв. Ці позики зараз отримують усі й перекредитовують під обігові кошти, під 0%, хоч ідея була зовсім інша. Сільгоспвиробники і так мають гарний фінансовий стан, для них і так вже достатньо підтримки, на яку вони насправді не мають розраховувати. Держава ж має забезпечити верховенство права.

А як же малі фермери? Чи не потрібно їх підтримувати щонайперше?

Сергій Фурса: Даруйте, але насправді ситуація така: людина, яка займається сільським господарством, заробляє дуже великі кошти. Рентабельність дуже висока і у малих, і у великих виробників. І підтримувати фермерів за рахунок усіх інших — це неправильно.

Дуже багато фермерів заробляють шалені гроші. І якщо ситуація інша — то це вже питання до сільгоспвиробника, чому він не заробляє при таких цінах, як зараз. Навіщо підтримувати тих, хто неефективний?

У Європі фермерство — це соціалка: ось вам гроші, лишень не потурайтесь у міста. В Україні ж це бізнес

Проте, виходячи з цін на газ, ситуація може змінитися? Вони вже досягли своєї стелі? І кому це вигідно?

Сергій Фурса: Цього року постане питання сушіння і витрат на нього. Європа вже схиляється до субсидіювання виробників, які використовують газ, тому що ціна на нього аномально висока.

На аграріїв суттєво вплине подорожчання добрив, напряму пов'язане з газом. Ми не знаємо, якою буде ціна навіть через місяць, тому говорити про весну зараз просто рано. Фактично, система з'їхала з глузду, і її може кидати в будь-який бік. Завжди щось комусь вигідно, але це не значить, що це хтось організовує. Почали боротися за клімат, зменшуємо використання вугілля — і сюрприз! — енергії недостатньо. Малий запас газу в сховищах, мало вітру в Британії, засуха в Бразилії — склалися всі чинники, і виник ідеальний шторм.

Рятуючись від логістичного колапсу, багато виробників закуповують власні вагони-зерновози і навіть локомотиви. Чи можливі конструктивні зрушення в «Укрзалізниці»?

Сергій Фурса: Приватна тяга вб'є «Укрзалізницю», це доведено історично. Щодо змін... Той факт, що Аваков пішов, а «Укрзалізниця» була в його зоні впливу, залишає шанс, що там щось покращиться. У нового менеджменту зараз є карт-бланш, і як він його використає — подивимося через рік.

Яка реальна вартість грошей для аграріїв сьогодні? Чи стали банки більш охоче їх кредитувати?

Сергій Фурса: Кредити в Україні недорогі. Залежно від якості позичальника — від 12 до 20% у гривнях. Проблема в тому, що якісних позичальників вкрай мало. До того ж значна частина агробізнесу в тіні. Менше з тим, зростання виданих кредитів на 20% щороку — це дуже нормальні темпи.

Запитання до вас, як до письменника: над якою книгою зараз працюєте, що надихає?

Книга задумувалась як трилогія, і зараз я «мучаю» третю частину. Завжди краще пишеться, коли тобі щось болить: це відкриває певні двері, і писати починаєш краще. Планую англомовну версію. Все готово, лишень треба знайти шлях, як вийти так, щоб це було помітно. Бо в Україні читають мало.


Валентина Оврас, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги