Горіховий сад приносить з гектара вдесятеро більше, ніж соняшник

11 березня 2020, 06:37 21203

В Україні за минулий рік з’явилося 2 тис. га нових горіхових насаджень. За рахунок державної програми компенсації вартості саджанців і так прибутковий бізнес стає для фермерів ще цікавішим.

За очікуваннями Української горіхової асоціації, у 2020 р. площа горіхових садів розшириться ще на 2,2 тис. га, а валовий збір горіхів сягне 126 тис. т.

Звичайно, до початку плодоношення горіхового саду доведеться чекати більше п'яти років. Проте за правильної технології рентабельність такого бізнесу може складати 400, а то й 500%.

Фермер та горіховод-селекціонер Іван Юкал розповідає, що на 7-8 рік після посадки горіховий сад може давати від 200 до 300 тис. грн з гектара. «Я займаюсь не тільки горіхами, а й вирощую традиційні сільськогосподарські культури. Для порівняння, одна з найрентабельніших культур — соняшник — дає 30 тис. грн/га», — зазначив він під час вебінару, організованого проєктом UHBDP. Тобто горіховий бізнес практично вдесятеро вигідніший за вирощування соняшнику.

За словами експерта, для отримання прибутку площа горіхових насаджень може бути мінімальною. Наприклад, родина з 4 осіб, де двоє дорослих, може вільно тримати 2 га практично без застосування найманої праці.

Почати — з саджанців

Одне з головних завдань під час закладання горіхового саду — підбір посадкового матеріалу. Це можуть бути привиті саджанці або сіянці. Перші дозволяють отримати якісну партію горіхів для експорту та мати необхідні супроводжуючі документи. Врожай добре піддаватиметься калібруванню та буде більш однорідним.

Проте термін експлуатації саду, закладеного привитими саджанцями, набагато коротший. Дерева матимуть слабшу морозостійкість, з роками вона втрачатиметься, говорить Юкал. Відповідно, це вплине на собівартість вирощування.

«Я віддаю перевагу сіянцям. Вони довговічніші, більш морозостійкі й набагато довше цвітуть», — зазначає фахівець.

Інше питання — вік саджанців. Якщо закладка саду відбувається в полі, то перевагу варто віддати дворічним. У такому разі випад становитиме лише 3-5%. Якщо обрати однорічні саджанці, то цей показник сягне 10, а то і 15%.

Вибір схеми посадки

Закладаючи горіховий сад, знадобиться визначитися зі схемою посадки. В Україні немає затвердженої класифікації по горіхам, проте Юкал радить розділити дерева за силою росту на карликові, слаборослі, середні та сильнорослі.

Кожна група має свою схему посадки та вимагатиме певної кількості саджанців на гектар.

Традиційна посадка. Дерева розміщують за схемою 10×10 м, якнайкраще такий варіант підходить для сильнорослих сортів з верхівковим плодоношенням. Знадобиться 100 саджанців на гектар.

Напівінтенсивна. Саджанці розташовують за схемою 10×5, 14×7 або 12×6 м. Застосовують для сортів з напівлатеральним типом плодоношення і меншою силою росту. Витрати саджанців — від 102 до 200 шт./га.

При такому варіанті враховують, що через 15-20 років частину дерев можна буде прибрати.

Інтенсивна. Найбільш поширена у використанні. Підходить для таких провідних сортів як Чандлер, Франкет, Кочерженко. Саджанців знадобиться 240-310 шт./га. Їх розміщують за схемою 8×4, 5×5 або 8×6 м.

«Найкращий варіант висадки — 8×4. У такому разі для догляду за садом можна застосовувати традиційну техніку, яка є практично в кожному господарстві, — трактори ЮМЗ, МТЗ. Ширина борту у них складає 2,4 м, тож можна буде завозити солому, органічні добрива тощо», — радить Юкал.

Остання — суперінтенсивна схема. Вона використовується для низькорослих скороплідних форм. Вони можуть висаджуватися за схемою 7×3,5 (у шахматному порядку), інколи навіть 5×7. За такою схемою можна висаджувати сорти Кочерженко, Чандлер, Рудківський.

«За суперінтенсивної схеми дерева швидше даватимуть урожай, з 5-6 року вже вийдуть на рівень 2-3 т/га і більше. Використовують карликові сорти, які не виростають вище 2 метрів. При цьому використовується краплинний полив. Інакше спочатку буде добрий урожай, а потім горіхи стануть дрібними через нестачу вологи. У такому разі вкладені інвестиції повертаються найшвидше», — додає селекціонер.

Визначившись зі схемою і сортами, садівник додає у посадку опилювачі. Їх розміщують за діагональною або квадратною схемою — залежно від рельєфу місцевості та напряму й сили вітру. Опилювачів можна використовувати три — ранній, середній, пізній, а краще 5.

Методи посадки

Серед широкого переліку варіантів висадки саджанців Юкал рекомендує методику «мікосинергія». За його словами, вона поєднує найкращі рекомендації.

«Методика є досить затратною, потребує застосування чималої кількості мінеральних та органічних добрив. Проте це буде гарною інвестицією в майбутній урожай», — додає він.


Ірина Кравченко, AgroPortal.ua