logo

Бизнес спрашивает

Препятствия на пути переработчика. Готово ли государство поддержать? Источник фото: AgroPortal.ua

Препятствия на пути переработчика. Готово ли государство поддержать?

Бизнес спрашивает 01 ноября 2021. 06:24 3317

Украина удерживает свои позиции на сырьевых рынках аграрной продукции, но как бизнес, так и государство понимают, что стратегически правильно параллельно развивать переработку, которая обеспечит большую прибыль и экспортные возможности. Хотя препятствий на пути развития отрасли немало: от новых направлений ЕС, на которые нужно ориентироваться и учитывать, до роста цены на энергоносители.

Об особенностях, новых вызовах и потребностях перерабатывающего бизнеса и поддержке государства — в разговоре с исполнительным директором компании Agricom Group Петром Мельником и министром аграрной политики и продовольствия Украины Романом Лещенко.

* Текст подається мовою оригіналу

AgroPortal.ua: На державному рівні декларується, що виробникам, які виготовляють продукцію з доданою вартістю, потрібна підтримка. І компанія Agricom Group — один із яскравих прикладів розвитку переробної галузі. Тому важливо почути, чи є чинні на сьогодні державні програми, дотації, якими можуть скористатися переробники?

Роман Лещенко: У питаннях підтримки та розвитку переробки у нас логіка така: не вказувати виробникові, як і що будувати, не втручатися у внутрішню візію бізнесу. Наше завдання — створити такі умови, щоб бізнес, враховуючи потреби ринку, формував переробку за тими напрямами, де він бачить найвищий рівень рентабельності, вертикальну інтеграцію свого бізнесу, і де є можливість формування нових нішевих продуктів.

Філософія така — мотивувати агробізнес займатися переробкою. Для цього потрібно надати можливість отримувати дешевий фінансовий ресурс, забезпечити умови для залучення інвестицій у цей сектор та забезпечити захист від зазіхань органів державної влади

Відповідно до постанови № 300, яка визначає Порядок надання фінансової підтримки шляхом здешевлення кредитів, аграрії отримують компенсацію відсоткової ставки за кредитами (короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими) у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, зокрема на будівництво об’єктів переробки сільськогосподарської продукції. Компанія отримує компенсацію щомісячно протягом бюджетного року. За рахунок компенсації вартість кредиту для позичальників становить близько 5%. Завдяки цій програмі підприємства агропромислового комплексу лише у цьому році залучили понад 37 млрд грн пільгових кредитів.  Вона надає  можливість також інвестувати в галузь.

Крім того, постанова №107 про держпідтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачає компенсацію вартості до 50% інвестиції в реконструкцію, оновлення чи будівництво переробних підприємств. За цією програмою приймаються документи до 15 листопада.

Також із вересня ми запустили третій важливий компонент — агроекспортний штаб, завданням якого є сприяти просуванню експорту української сільськогосподарської продукції на нові ринки, супроводження сектору в питаннях сертифікації. Спільно з Мінекономіки напрацьовуємо механізми покращення функціонування та комунікації Експортно-кредитного агентства.

Окреме питання — робота інвестиційних нянь. Вже ухвалені всі підзаконні акти, які дають змогу новоствореним інвестиційним проєктам заходити через механізми отримання відповідних податкових знижок, CapEx, забезпечення супроводу проєкту «під ключ» від імені держави. Наразі є запит на 10 проєктів в агросекторі саме з переробки. Загальний обсяг інвестицій — понад $1 млрд. Наразі ці проєкти перебувають на експертизі.

Бізнес Agricom Group унікальний у тому, що він формує якісно нову нішу продуктів, які орієнтовані на експортні ринки. Тобто від початку закладається модель, яка є конкурентною як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках

AgroPortal.ua: Петре Петровичу, за період роботи в переробці ви розглядали можливість чи, можливо, користувалися державними програмами підтримки для розвитку виробництва?

Петро Мельник: На найближчі 5 років в Agricom Group прийнята стратегія, яка передбачає збільшення продуктової переробки, формування нових продуктових напрямів, пов’язаних саме з кінцевим продуктом, і, що важливо в наш час, збільшення робочих місць. Ми вже почали реалізовувати стратегію. Паралельно подали заявку на UkraineInvest, яка нині знаходиться на експертизі.

Водночас спостерігаємо, наскільки для нас цікава участь в UkraineInvest, оскільки йдеться про інвестиції $20-25 млн. І поки не зрозуміло до кінця, що ми можемо отримати від держави за цією програмою. Після експертизи заявки стане очевидно: цікаво це для мене як для інвестора та компанії, чи ні. Тоді й подаватимемо проєкт далі на Кабмін.

Але, щоб не втрачати час, уже із серпня ми розпочали будівництво з власних оборотних коштів другої черги переробного заводу «Добродія» у Чернігівській області. Станом на сьогодні вже змонтовано конструкції під нове виробниче приміщення площею понад 1 тис. м2.

Для Agricom Group у найближчі 4 роки буде важливим розширення представленості в різних додаткових продуктах, не лише вівсяних пластівцях

Щодо державних програм, то компанія користувалася програмою підтримки українських виробників. Ми отримували компенсацію за придбання сільгосптехніки та іригаційних систем у вітчизняних виробників.

Взагалі ми дуже прискіпливо ставимося до кожного проєкту нашого будівництва, де можна використати обладнання вітчизняного виробництва. При будівництві заводу ми пропрацювали всі матеріали, які ми могли купити в українських виробників без втрати якості, і на 100% намагалися це реалізувати.

Петро Мельник: Романе Миколайовичу, якщо компанія отримала кредит за програмою здешевлення кредитів у доларах, чи може вона розраховувати на компенсацію?

Роман Лещенко: Відповідно до ухваленого порядку компенсація надається лише при кредитах у гривнях.

Петро Мельник: Мені здається, що важливо відпрацювати порядок для кредитування не лише в гривні, адже для бізнесу важливо мати вибір. Фактично, ні для банку, ні для клієнта немає різниці, в якій валюті оформлений кредит. Ці кошти отримані в Україні, і податки платяться теж в Україні.

Єдине, що можлива різниця у відсоткових ставках: якщо для гривні це 1,5-5%, то для долара можна зробити 0,5-1%. Але для виробника це все одно кошти, а держава таким чином розширила би перелік компаній, яким вона може допомогти.

AgroPortal.ua: Петре Петровичу, зважаючи на досвід вашої компанії, що ще потрібно зробити на рівні держави, щоб в Україні почала розвиватися переробка?

Петро Мельник: Сподіваюся, що наступного року в Україні запрацює програма зі збільшення виробництва вівса. Ми брали участь у зустрічі з Президентом у Чернігівській області, де він достатньо глибоко занурився в це питання. Завдяки Мінагрополітики ця ініціатива не зупинилася.

Мені здається, що нішеві культури в Україні мають дуже великий потенціал. Підтримуючи цей напрям, легше вийти на реалізацію та збільшення доданої вартості продукції. Якщо ми говоримо про сировинні ринки пшениці, кукурудзи, то розуміємо, що вони жорстко сегментовані, багато країн розвиває свою переробку.

Роман Лещенко: Є радянська калька про житницю Європи, найкращі чорноземи, переробку. Це ключові слова, які прийнято говорити в будь-якій cитуації про агропромисловий сектор.

Позиція Мінагрополітики полягає в підтримці слабких місць в окремих нішах — картопля, гречка, органіка, овес. Ми даємо туди адресну підтримку, підсилення, пряму дотацію.

Не можна взяти чинну модель іншої країни і просто її скопіювати та масштабувати, тому що є секторальні ринки, логістичні аспекти, питання споживчого попиту, динаміка продажів. Сьогодні кожна країна шукає свою нішу з погляду структури сировинного виробництва й подальшої переробки

Місія інституції — створювати умови для того, щоб бізнес реінвестував. Але Україна як держава має колосальну кількість проблем, пов’язаних із коронакризою, питаннями енергонезалежності, зношеністю інфраструктури, яка потребує фінансування. Ми розуміємо, що держава в особі міністерства формує політику найбільшого сприяння бізнесу на місцях, але не може забезпечити фінансову підтримку у вигляді прямих дотацій в десятках млрд євро, як це роблять в ЄС.

Петро Мельник: Хочу відзначити ефективність програми підтримки вітчизняного машинобудування. Наступного року Agricom Group планує придбати частину ліній українського виробництва для устаткування заводу. Зараз у нас всі фасувальні лінії — теж від українського виробника. Аграрний бізнес таким чином підтримує машинобудування, і саме такі проєкти більш значущі для залучення інвестицій та розвитку економіки України.

Роман Лещенко: Якщо є досягнення попередніх періодів, які показали свою ефективність, завдання нашої команди — не обнулити і придумати щось нове, а вдосконалити ефективні механізми. Підтримка сільгоспмашинобудування — це ефективна державна цільова програма, в якій мінімізовані корупційні ризики. Лише програма сільгоспмашинобудування в реаліях дає такий мультиплікатор із погляду доданої вартості, створення робочих місць, суміжних виробництв, збільшення номенклатури товарів експортної групи. Але найбільше мене надихає те, що при масштабуванні таких процесів наша мета — збільшити фінансування під цю програму. Тобто зберегти та примножити.

Петро Мельник: Щодо фінансування, то якраз триває голосування за проєкт Держбюджету. Як ви бачите його для агропромислового комплексу?

Роман Лещенко: У державному бюджеті для агросектору виділено 4,5 млрд грн. Зараз ведеться дискусія з Мінфіном про збільшення цієї суми в двічі.

Петро Мельник: І напрям зрошення теж включено?

Роман Лещенко: Так, це в пріоритеті. Наше завдання полягає в збільшенні обсягу підтримки для агросектору. Ми маємо 0,5% ВВП і плануємо вийти на 1%.

Економічне обґрунтування: агросектор сьогодні формує 50% валютної виручки країни і забезпечує майже 20% ВВП. При реінвестуванні 1% ВВП в аграрний сектор ми отримуємо точки росту в машинобудуванні, рослинництві, переробці, тваринництві, садівництві, тощо

AgroPortal.ua: Петре Петровичу, в Україні працює ринок землі. Чи розглядає компанія Agricom Group можливість купівлі землі, або ж орієнтується на довготермінову оренду?

Петро Мельник: Так, маємо пропозиції від наших пайовиків, які хочуть продати паї. Йдеться про близько 300 га. На сьогодні ми змогли придбати лише 100 га, тому що це потребує тривалого часу на оформлення, є багато нюансів.

Загалом по Україні вже укладена певна кількість угод щодо купівлі землі приблизно на 80 тис. га. Середня вартість цієї землі — близько $1200. Тобто, за три місяці укладено угод на $96 млн. Ринок створений. Я є учасником цього ринку, за останні 100 днів також придбав певні наділи землі. І зрозумів, наскільки великі податки, витрати на укладення договорів, на отримання довідок... За моїми підрахунками, до 10% від цієї суми — це додаткові витрати.

Держава могла би збільшити надходження податків і цю суму в рази. Цей ринок міг би за три місяці збільшитись в обсязі до $500 млн при умові, якби була більш чітка підготовка, більш злагоджена робота нотаріусів та менше перешкод. Зараз потрібно направити увагу органів, які задіяні на ринку землі, і доопрацювати певні речі. Разом із Українським клубом аграрного бізнесу ми зверталися до Фонду державного майна і не отримали чітких відповідей: чи буде збільшуватися кількість нотаріусів, чи спрощуватиметься період.

Роман Лещенко: Два роки підготовки та реалізації земельної реформи, і лише 100 днів чинного ринку землі. Оскільки була велика протидія з боку різних популістичних сил і маніпуляторів, необхідна правова база остаточно була сформована лише за 1,5 місяця до відкриття ринку. Ми зайшли в дуже консервативну форму ринку: він передбачає наразі величезну кількість обмежень, прискіпливий моніторинг і обтяжливі перевірки набувачів. Відповідно, коли була масова істерія та нагнітання, ми адаптувалися під суспільно-політичну ситуацію і наша робота полягала в тому, щоб плавно запустити юридичні механізми з поетапним вдосконаленням правового регулювання та практики застосування норм та правил. Як наслідок, суспільство вже змінило свою думку про земельну реформу. По результатам 100 днів ринку маємо 54% підтримки земельної реформи в Україні. Коли два роки тому ми починали, понад 80% громадян були проти реформи.

За 100 днів ми побачили проблемні питання: недосконалість механізму оцінки землі модулем автоматизованої оцінки Фонду держмайна, високу вартість нотаріальних послуг, що створює додаткові трансакційні витрати. Це проблеми суто технічні, і ми активно працюємо над їх вирішенням: співпрацюємо з Фондом державного майна, який погодився переглянути алгоритм оцінки, активно працюємо з нотаріальною спільнотою задля здешевлення нотаріальних послуг, розширюємо права сертифікованих інженерів-землевпорядників, які невдовзі зможуть самі вносити відомості до Державного земельного кадастру. Вже напрацьовано проєкт закону, який спростить правила відчуження земель сільгосппризначення, що, своєю чергою, призведе до додаткового зменшення трансакційних витрат.

Місцеві бюджети мають наповнюватися, але трансакційні витрати повинні бути зменшені. На мою думку, найбільшим бенефіціаром ринку землі має бути громада, власник землі, але точно не нотаріус чи юридичний консультант

Наше завдання — прибрати штучні перепони, які гальмують ринок землі з погляду повноцінного цивільного обороту. Це вирішення суто технічно операційних питань. Тож я можу запевнити, що наявні проблеми будуть вирішені найближчими місяцями. Верховна Рада має політичну волю на реалізацію ініціатив Міністерства аграрної політики та продовольства.

Петро Мельник: Зараз виробників також хвилює енергетичне питання. Всі галузі, дотичні до агро, розуміють, що через подорожчання газу ми матимемо здорожчання електроенергії, добрив, хімії.

Agricom Group відмовилася від споживання природного газу: завод і елеватори за останній місяць встигли перевести на пелети чи лушпиння. Також розглядаємо перехід на альтернативні джерела енергії, зокрема, сонячну або вітряну енергетику.

Чи планується підтримка для підприємств, які переходитимуть на альтернативні джерела енергії? Чи будуть такі речі додатково компенсуватися? В цьому має бути стратегія держави, адже програм для переходу виробників на альтернативні джерела немає, хіба що за рахунок кредитування.

Роман Лещенко: Виходячи з тих обставин, що вартість енергоносіїв збільшилася в рази, це об’єктивно є форс-мажором. Враховуючи ситуацію з опалювальним сезоном, промисловість не може в структурі такої вартості на енергоносії бути конкурентоспроможною. Тому наразі економічний блок уряду виконує аналітичну роботу з погляду формування адаптивної стратегії енергоефективності та секторальної підтримки бізнесу за напрямами: зменшення споживання природного газу та перехід на альтернативні джерела енергії з погляду промисловості, питання заходів, пов’язаних із енерготарифами, та оновлення основних фондів, що забезпечують енергоефективність через державні та цільові програми.

Міністерство аграрної політики не є профільним відомством з питання енергоефективності, але наше бачення таке: для всіх підприємств промислового комплексу, які рухаються до енергонезалежності, потрібно формувати адресну програму підтримки, оскільки мінімізація затрат на енергосії там, де це можливо в промисловості, дасть економію Україні з погляду загальних витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції.

Висхідний тренд на ціни на енергоносії в розмірі $200 за 1 тис. кубів повернеться нескоро. Тому, на мою думку, потрібно відпрацьовувати енергонезалежність не на секторальному рівні окремо взятого міністерства, а в загальнонаціональному масштабі

Деталі щодо варіантів підтримки будуть надані на кінець листопада - початок грудня, оскільки зараз із погляду нацбезпеки основне питання — це безперебійне постачання енергоресурсів населенню і забезпечення критичної інфраструктури промисловості для забезпечення життєдіяльності економіки.

Петро Мельник: Також цікавить тема, про яку говорять у всьому світі, Sustainability. В Європі прийнята зелена карта Green Deal, яка реалізовує таку річ як карбоновий слід. Розуміємо, що країни та імпортери в подальшому зважатимуть на вміст вуглецю в сировинних чи кінцевих продуктах. Як Україна до цього готується?

Роман Лещенко: Україна рухатиметься у фарватері з ЄС. Відпрацьовуємо зі Світовим банком дорожню карту за програмою. Міністерство довкілля підписало відповідні угоди.

Стосовно карбонового складника можу сказати, що ми готові до цього з точки зору стратегічної цілі, але все приховано в деталях, нас цікавить фінансовий фундамент. Питання кредитів, інфраструктури — це те, що в наших силах зробити, але Україна не готова, як ЄС, вкладати сотні мільярдів євро в короткі строки. У цьому питанні ми можемо рухатися лише за підтримки міжнародних партнерів.

Петро Мельник: Чи планується підключення України до системи Асоціації органів видачі «зелених» сертифікатів ЄС?

Роман Лещенко: Планується в 2022-2023 роках. Все, що стосується сертифікації, ми зробимо в максимально стислі терміни. Стосовно фінансового складника, то потрібно більш детально пропрацьовувати це питання.

Петро Мельник: Дуже добре, адже для виробників важливо мати дозвільну сертифікацію. Зараз такий момент, що в цій ніші всі знаходяться в однаковій стартовій позиції. Але враховуючи, що в Україні вже проводилися реформи, є досвід, разом ми можемо швидше запустити цей процес.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги