logo

Аналитика

Экспорт зерна & курс валют: реальные причины укрепления гривни

Экспорт зерна & курс валют: реальные причины укрепления гривни

Аналитика 11 августа 2021. 06:00 2901

2021-2022 маркетинговый год начался только в июле, но уже заметны первые положительные результаты. За месяц объем экспорта украинского экспорта зерна вырос на 6% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

* Текст подається мовою оригіналу

Щороку зі стартом експорту зерна спостерігається зміцнення курсу гривні. Багато хто вважає ці фактори взаємопов’язаними. Чи дійсно це так, і як складається ситуація зараз — AgroPortal.ua поцікавився у експертів аграрного та фінансового ринку.

На старті вдалого сезону

«Фактор експорту аграрної продукції і зокрема зерна відіграє суттєву роль у валютних надходженнях. Понад 40% від валютних надходжень в Україну припадає на аграрну продукцію. А лише частка основної експортної культури — кукурудзи — становить близько 10% в загальному експорті», — ділиться радник із стратегічного розвитку президента УКАБ Володимир Лапа.

Інша справа, що сезонно аграрний експорт зростає найбільше в жовтні-грудні, коли із одного боку ще є запаси пшениці і ячменю для експорту, а із іншого — на ринок вже надходить кукурудза, соняшник і соя.

Водночас Володимир Лапа вказує на розвиток взаємокомпенсуючих тенденцій. На початку нового маркетингового року ціни на зерно не падають, а зростають. Так, чорноморська пшениця із поставкою в грудні зросла в ціні майже до $300 за тонну (FOB), ціна на кукурудзу не настільки висока — котирування нового врожаю становлять близько $260 за тонну на тих же умовах, а ціна на соняшникову олію із соняшнику нового врожаю не опускається нижче $1200.

При очікуваному рекордному (в обсягах) експорті, добра ціна забезпечить стабільні валютні надходження, вважає експерт.

Тому, вважає він, сезон має бути вдалий для українських аграріїв.

Експорт зерна на курс валют

Україна на сьогодні вже перестала бути «житницею» однієї лише Європи. «Минулого року ми зайняли друге місце у світі за експортом зерна, поступившись лише такому гіганту, як США. Це при тому, що Штати більші від нас у 16 разів, пропорційно вище потенціал розвитку агросектору», — акцентує зі свого боку голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України Роман Бабіцький.

Не дивно, що експорт врожаїв, хоч і становить 5% від українського ВВП, впливає на курс валют.

В першу чергу через те, що Україна в прямому сенсі цього слова впливає на міжнародну харчову безпеку.

Що ще формує курс валют

Експорт зернових — далеко не єдине, що впливає на курс валют. Роман Бабіцький називає відразу ще 4 фактори, які змушують гривню коливатися.

  1. Коронакриза і хвилі пандемії: хвороба вдарила по світовій економіці, але цей рік триває активне відновлення як в Україні, так і у світі.
  2. Виплати по державних кредитах. Вони традиційно перепадають на початок осені.
  3. Співпраця з МВФ. МВФ нам дає кредити, іноді — подарунки (як оці $2,7 млрд до Дня Незалежності).
  4. Облікова ставка ФРС. Гарант «вічнозеленого» долара. Поки вона стабільна, і причин боятись її зміни нема.

Володимир Лапа, та й інші опитані AgroPortal.ua експерти, звертають увагу на ціни енергоносіїв, на які припадає значна частка українського імпорту: нафта майже стабільно тримається вище $70 за барель, а ціна на природній газ на європейських хабах піднялась вище позначки $530 за тисячу кубічних метрів.

«Якщо заяви офіційних осіб щодо відсутності необхідності імпорту значних обсягів природного газу відповідають дійсності, то в короткостроковій перспективі (декілька місяців) скоріше можна буде розраховувати на зміцнення гривні, ніж на девальвацію», — говорить радник із стратегічного розвитку президента УКАБ

Фінансовий керівник Corteva Agriscience в Україні, Білорусі, країнах Кавказу та Центральної Азії Олена Дуніна теж звертає увагу, що основний тиск на національну валюту здійснює саме імпорт енергоносіїв — коли країна починає активно закуповувати газ, вартість гривні падає.

«Так і цьогоріч, тим більше, що зараз на світових ринках доволі високі ціни на всю аграрну продукцію. Тож від експорту йде суттєва валютна виручка і гривня укріплюється, а газ ще не закуповується у великий обсягах», — пояснює вона.

Можна цілком впевнено сказати, що агросектор має вирішальну роль в формуванні курсу валют, адже завдяки експорту продовольчих товарів Україна забезпечує найбільшу валютну виручку, додає Олена Дуніна.

Якщо взяти статистику, яку наводить щомісяця Національний банк, то за 6 місяців цього року експорт продовольчих товарів склав $10,8 млрд, що дорівнює майже 40% від загального обсягу експорту та майже вдвічі більше, ніж експорт продукції металургійної галузі, яку експортували на $6,9 млрд (25% від загального експорту). 

Тобто якщо ціни залишаться високими, платіжний баланс отримає нову фінансову підтримку, як і виробники, що дозволить їм компенсувати зростання витрат на посівну на обробку врожаю (особливо, що стосується ціни на газ, яка досить висока).

Якщо світові ціни на аграрну продукцію зменшаться, все буде навпаки. Відповідно коливатиметься і курс валют, додала вона.

До зерна — не прив’язувати

З іншого боку, незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський не вважає, що коректно прив'язувати зміни валютного курсу до експорту зерна.

«Експорт зерна відбувається цілий рік. Навесні та влітку допродають зерно минулого врожаю. Наприкінці серпня вже розпочинається експорт нового врожаю», — говорить він.

Дійсно, загалом зерно становить вагому частку українського експорту. За 2020 р. було експортовано зерна на $9,4 млрд (19,1% експорту). Проте існує дуже багато факторів, які визначають валютний курс.

Зміцнення гривні влітку він пов’язує скоріше не з експортом зерна, а скороченням ділової активності, яка зменшує й попит на валюту. Також, населення збільшує продаж валюти через сезон відпусток.

«Влітку відбувається менше негативних подій в політичній та економічній сфері, які б сприяли девальвації», — говорить експерт.

Сезонність експорту — перебільшена

«Розглядати якусь конкретну позицію платіжного балансу з огляду на курсові коливання (у нашому випадку — експерт зерна — Прим. Ред.) у режимі реального часу дуже важко», — говорить директор департаменту казначейських операцій «Юнекс банку» Анна Волуйчак.

Оцінювати загальну картину вона радить за показниками у періоді.

«Скажімо, 2020 р. експорт зернових в грошовому вимірі склав 19,1% від усього експорту товарів. Це дуже значний показник. А якщо врахувати додатково ще й інші продукти рослинного походження та жири й олії, він зростає до 35,9%. Це найбільша частка серед усіх експортних позицій, що виробляються в Україні», — рахує експертка.

Проте теж погоджується, що сезонність експорту часто перебільшують, адже зовнішні поставки зерна відбувається майже рівномірно протягом року. У червні спостерігається скорочення показників, у серпні вони зростають. Скажімо, торік у червні експорт зернових у грошовому вимірі був на 23% нижчий за середньомісячний обсяг. А у серпні експортували на 15% більше.

«Приблизно такого ж графіку слід очікувати й зараз з невеликими корективами на динаміку збирання врожаю, цінову динаміку та врожайність», — вважає Анна Волуйчак.

Збільшення експорту у серпні призводить до збільшення продажу валютної виручки на міжбанку. Але у цей період відбувається зростання попиту на валюту з боку імпортерів, які починають готуватися у осінньої активізації попиту, пояснює вона.

Якщо подивитися на усі ці чинники разом, то найкраще їх ілюструє саме платіжний баланс. За прогнозами НБУ, цьогоріч очікується позитивне сальдо у розмірі $0,4 млрд, додає вона.

Застрахуватися від ризиків

Виникає питання — а як же впливає коливання курсу валют на сам агросектор? І що робити учасникам ринку, аби мінімізувати цей вплив. Однак Володимир Лапа говорить, що загалом валютні коливання не є визначальними для динаміки цін.

«Зміцнення гривні із 28 до 27 грн/$ у відносному значенні становить лише 3,5%, в той час як коливання цін на зерно зовнішньому і внутрішньому ринках є набагато більшими», — говорить він.

Водночас, фіксація прибутку в доларах і відтермінування продажу валюти не завжди спрацює в плюс, якщо, наприклад, паралельно відбувається здорожчання ресурсів, до прикладу — мінеральних добрив, які за останній рік суттєво подорожчали в доларах.

Серед інструментів хеджування експерт радить застосовувати укладання форвардних контрактів на продаж валюти.

«Підсумовуючи, скільки б ми не говорили про перехід економіки на рейки галузі обслуговування, агросектор продовжує відігравати вагому роль у розвитку України та підтримці національної валюти. Це стабільна галузь, оскільки як і сама земля, мало піддається на удари різних фінансових криз, а український клімат дозволяє Україні вирощувати втричі більше пшениці, ніж ми самі можемо з'їсти», — додає Роман Бабіцький.

Україна у якості аграрної наддержави — не такі вже й жарти, якщо подумати. Але над цим треба працювати.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги