ТОП-5 аргументів. Аграрна Україна здатна на більше, аніж має зараз

02 квітня 2020, 06:42 4399

Глобальна криза, питання про обмеження експорту, зміни цін на енергоносії. Ці та інші фактори прямо чи опосередковано вплинули на агропродовольчий сектор світу, і Україна не є винятком. СЕО (генеральний директор) «Галс Агро» Сергій Кравчук озвучив п’ять аргументів, які здатні посилити агропромисловий комплекс як всередині країни, так і ззовні за будь-яких умов.

Переробка

Земля — база агропродовольчого сектору. З неї все починається, нею і завершується. Землю потрібно правильно обробляти, слідкувати за нею та вміти захищати, тому вона має бути у власності. На сьогодні загальний земельний фонд у 40 млн га використовується агровиробниками переважно для вирощування базових культур (пшениця, кукурудза, соняшник та ін.) та експорту отриманого врожаю. По суті, ми стали сировинним придатком для експортерів нашого зерна, і додана вартість формується вже не в Україні. А треба, щоб було навпаки.

Диверсифікація

Коли підприємство лише вирощує кукурудзу та одразу її експортує, я називаю це «лінійним агробізнесом». Під диверсифікованим бізнесом я розумію більш складні варіанти — вирощування багаторічних культур, переробку отриманого врожаю, розведення великої рогатої худоби тощо. За першого варіанту бізнес є у багатьох аспектах простішим, але і має малу дохідність. Це суттєво обмежує таку компанію у інвестиціях та максимально прив’язує до цін на МТР. У випадку ж із більш складною схемою можна розраховувати на дохід в 60-80 тис. грн з 1 гектару та менше залежати від коливання цін на супутні товари.

Кадри

Важливим є аспект зайнятості в агробізнесі. За «лінійної схеми»10 тис. га може обробляти до 30 осіб. У разі розвитку переробки власними силами на підприємстві таку ж площу повинні будуть обслуговувати до 500 робітників. Звичайно, що і державі, і місцевій громаді другий варіант вигідніший. Проте складно залучити кваліфікованих спеціалістів у аграрний сектор, особливо молодь. Ми відчуваємо гострий дефіцит, тому і підтримуємо освітню програму «Агрокебети», в ході проходження якої студенти усвідомлюють реалії аграрної галузі, а також те, що в агропродовольчому секторі є високі зарплати та можливості для кар’єрного зростання.

Зміна вектору

Навіть якщо агропідприємство не має наміру кардинально змінювати свій вектор діяльності, можна знаходити додаткові рішення для формування доданої вартості. Так, з кукурудзи можна отримувати біоетанол, електроенергію, крохмаль, солодкі сиропи, амінокислоти та ін. Чому раніше у голлівудських фільмах американці переважно вживали пиво, а зараз — вино? Тому що навіть на такому рівні провадиться пропаганда дорожчих продуктів та збільшується попит на вітчизняні продукти. Держава повинна пропагувати розвиток диверсифікованого агробізнесу. Адже якщо весь земельний фонд, що зараз використовується, засадити однією культурою, то в усій Україні лишиться лише 120 тис. робочих місць у цій галузі. Якщо ж кожне господарство буде націлене на продукти з доданою вартістю, то фонд робочих місць збільшиться майже у 200 разів.

Експертиза

Вирощуючи високотехнологічні культури та переробляючи їх, Україна також може стати експертом у типових для неї напрямах. Франція, наприклад, спеціалізується на вирощуванні винограду, Італія — експерт у оливках, Польща — у яблуках тощо. Кожен громадянин повинен зрозуміти, що з будь-якого промислового ланцюжка платяться податки, і чим їх більше, тим вигідніше державі та, в результаті, платникам податків. Якщо просто продавати вирощену кукурудзу на експорт, то можна заробити близько $1200 з 1 гектару. Якщо ж ту саму площу землі засадити яблуневим садом, то можна вийти на дохід в $40 тисяч. Різниця суттєва.


Матеріал підготовлений за результатами публічного виступу Сергія Кравчука перед студентами новітньої магістерської програми «Агрокебети» у НУБіП