Першими покупцями української землі будуть люди не з села

10 липня 2020, 06:20 11216

Історія розвитку українського АПК — це історія про адаптивність в умовах законотворчого хаосу, в умовах безперервних змін на ринку: як кліматичних, так і політичних. Що чекає сільське господарство у короткостроковій та довгостроковій перспективах у розрізі впровадження земельної реформи, податкової, до чого тут цивілізоване лобіювання та «Агрокебети».

Про все це і дещо більше поговорили з президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректором ІМК, головою Наглядової ради програми «Агрокебети» Алексом Ліссітсею.

Основні тези розмови

Про те, як бізнес адаптується до хаосу

Щоразу, коли ми говоримо про Україну, звучить: «Зараз ситуація не найкраща». Щоразу, коли змінюється влада, ми кажемо, що раніше було краще. Це, мабуть, наш вирок. Ми не цінуємо те, що маємо.

Насправді, якщо подивитися на розвиток сільського господарства за останні 15 років, це виглядає як історія шаленого успіху, який можна порівняти лише з успіхом такого світового лідера як Бразилія.

В Україні життя бізнесу абсолютно відокремлене від того, що відбувається у Верховній Раді. Звичайно, пишуться закони, приймаються регуляторні акти, але бізнес адаптується до будь-яких умов. Бізнес зміг адаптуватися до того хаосу, в якому ми живемо останні 20 років. Адаптувати світові технології й отримати шалений ривок у показниках урожайності та валових зборів основних сільгоспкультур.

Ще на початку нульових Україна імпортувала зерно. Зараз ми стали глобальним лідером на зерновому ринку. 

Про зміни клімату

Клімат змінюється, і це дуже помітно в розрізі останніх 30-ти років. Раніше цукровий буряк в Україні вирощувався у Кіровоградській, Полтавській, Миколаївській областях. Сьогодні ж на Кіровоградщині вирощувати буряк неможливо без зрошення. Подібні культури перемістилися на Західну Україну, де більше дощів.

Досі Україна лише вигравала від кліматичних змін. Ми стали глобальним гравцем і на ринку кукурудзи, і на ринку сої. Проте на майбутнє маємо розуміти, що ситуація буде погіршуватися. Справитися з нею допоможуть сучасні технології.

Про коронавірус

Криза, пов’язана з пандемією коронавірусу, майже не вплинула на агробізнес. Коронавірус коронавірусом, але їсти потрібно завжди!

Так, на деякі продукти ціни впали. Наприклад, молоко в закупівлі подешевшало з 10 грн до 6,57 грн. Негативні тенденції спостерігалися також на ринку м’яса. Але в цілому я б не сказав, що агросектор так потерпає, як та ж туристична галузь або готельно-ресторанний бізнес.

Про земельний «марафон»

Питання ринку землі зараз розглядається в Конституційному суді. Сподіваюсь, що ринок таки буде впроваджений.

Наступним кроком стане структурна реформа. Думаю, що в перші 2 роки з’явиться велика когорта малих та середніх підприємств від 100 га землі, які потім можна буде купити. Проте власники цих підприємств формуватимуться не з села і не з аграрного бізнесу. Цікаво буде на це подивитися.

Справа в тому, що на першому етапі купувати землю зможуть ті громадяни, які задекларували офіційно свої кошти та мають їх у достатньому обсязі для придбання подібного активу. При орієнтовній ціні в $2000 за гектар 100 га коштуватимуть $200 тис., або понад 5 млн грн. Скільки в Україні за минулий рік було офіційних мільйонерів? 7 тисяч. І це були люди не із села.

Думаю, що всі не побіжуть відразу купувати та продавати землю. Через рік ми будемо дуже здивовані тим, наскільки мала кількість транзакцій відбулася. За моїми оцінками, земельна реформа розтягнеться мінімум на 7-10 років.

Про творців майбутнього

У мене була спроба довести самому собі, що в Україні можна створити професійне незаангажоване об’єднання, яке буде довго працювати та відстоювати інтереси агробізнесу. Так з’явився Український клуб аграрного бізнесу.

Зараз це helpdesk для агробізнесу, можливість отримувати допомогу в питаннях лобіювання, підвищення ефективності та багато іншого.

Агросфера — це робота в довгу. Над тією ж Зоною вільної торгівлі з ЄС ми працювали 4 роки. Ми працюємо на майбутнє, ми творимо це майбутнє. Хочете бути з нами — приєднуйтесь.

Про кебету

Кебета — це талант. Перефразовуючи класика, скажу, що виміряти майбутнє агросектору — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети. Ще рік тому слово «Агрокебети» у більшості викликало багато запитань. Цьогоріч програма розширилася на регіони, адже це затребувано ринком. Сучасний агроменеджер має розумітися на питаннях управління земельним банком, на питаннях управління технікою, слідкувати за якістю, цікавитися інноваційними трендами та впроваджувати найбільш ефективні та продуктивні технології у рослинництві та тваринництві тощо.

Про особисте

Моє особисте переконання — не потрібно турбуватися про рейтинги, потрібно підтримувати ефективних. Не потрібно бігати за рейтингами. Бігати потрібно хіба що марафони. Вийду на пенсію — відразу це зроблю (посміхається).