Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока.
Як зазначається, заводи пропонують встановити масову частку жиру та білку на рівні 4 і 3,4% відповідно.
«Проте ми переконані, що зараз галузь не готова до таких змін. Крім того, зазначені показники не є типовими для всіх країн ЄС: для прикладу, у Польщі базисний показник по жиру складає 3,8%, а по білку — 3,4%. Наголошуємо, що господарствам-виробникам молока потрібно впровадити цілу низку норм і вимог нового харчового законодавства, серед яких, в тому числі, перехід до 2022 року на виробництво виключно екстра-ґатунку молока, згідно наказу Мінагропроду №118. Такі зміни вимагають від молочних ферм оперативних і значних інвестицій у реконструкцію, модернізацію, навчання персоналу тощо», — коментує експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас, яка взяла участь у нараді з питань перегляду базисних показників молока-сировини в Мінагропроді.
Вона зазначила, що впродовж останніх трьох років молочно-товарні ферми переживають істотне зростання податкового навантаження і тиск, пов«язаний зі спекуляціями навколо строку й умов старту ринку землі.
«Всі ці фактори вже мають свої негативні наслідки: поголів«я корів у промисловому секторі за І півріччя цього року скоротилося на 9700 голів. Тому всі нововведення і реформи мають бути вкрай виваженими і поступовими», — підкреслила експерт.
Учасники наради домовилися про наступну зустріч у вересні, до якої як виробники, так і переробники молока мають підготувати детальну оцінку можливого економічного впливу ініціативи на учасників галузі.
Крім того, АВМ підтримали пропозицію Мінагропроду створити робочу групу, яка працюватиме над пошуком шляхів покращити рентабельність виробництва молока та його переробки, а також здешевлення молочної продукції, щоб зробити її більш доступною для споживачів і, відповідно конкурентнішою не лише на вітчизняному, але й на експортних ринках.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Україна у липні імпортувала 8,79 тис. т молочних продуктів, що на 1% більше відносно червня 2026 року і на 71% більше відносно липня 2025 року.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Молочна галузь працює в умовах зростання виробничих витрат, що створює передумови для перегляду цін на молочну продукцію. В Україні ймовірне подорожчання молочної продукції на 5-10% до кінця літа та восени – взимку.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.