Як говориться у повідомленні міністерства, інвестиції та експертиза приватного сектору сприятимуть модернізації та розвитку сектору зрошення та дренажу для кращого розкриття потенціалу аграрної галузі України на глобальному ринку та прискорення економічного зростання.
«Наразі зрошувальна інфраструктура країни функціонує лише на чверть своєї потенційної потужності через тривалу відсутність інвестицій та застарілу систему водопостачання… За даними Світового банку, зрошення 1 млн га земель на півдні України, найбільш спекотному та посушливому регіоні країни, потребує інвестицій на суму $2 млрд. Оскільки можливості державного бюджету є обмеженими, участь приватного сектору у даному питання є критично важливою», — зазначають в міністерстві.
У рамках Меморандуму IFC працюватиме з урядом України над реформуванням цього сектору, в тому числі над визначенням відповідного інституційного підходу до покращення систем зрошення та дренажу. IFC також підтримає уряд у розробці моделі Державно-приватного партнерства (ДПП), яке б могло ефективно задовольнити масштабні фінансові потреби сектору та залучити приватні інвестиції у виробництво зрошувальної техніки. Ці зусилля будуть узгоджені із Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року.
Крім того, IFC допоможе урядові розробити план організації та функціонування національного оператора магістральних зрошувальних каналів, який відповідатиме за технічне обслуговування об'єктів зрошувальної системи.
Для довідки: у 2020 році IFC, у партнерстві з Австрійським федеральним міністерством фінансів та Угорським експортно-імпортним банком, розпочали проєкт з розвитку сектору зрошення в Україні. Метою цього проєкту є сприяння законодавчій та економічній реформам, а також створення життєздатної бізнес-моделі, котра сформує умови для мобілізації приватних інвестицій — критично важливих для усунення фінансово дефіциту і відновлення та належного утримання національної системи водопостачання.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) запрошують на «Аграрну здибанку» — регіональний семінар, присвячений темам фінансування та Європейського зеленого курсу.
.jpg)
Верховна Рада України 8 жовтня 2025 року ухвалила зміни до Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Зрошення — одне з ключових питань, яким об’єднане Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства буде займатися дуже активно. Вже скоро буде призначений новий заступник міністра, який опікуватиметься водними ресурсами, і це складатиме 80% його обов'язків.

Після об'єднання трьох відомств у одне — Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, воно стало найбільшим міністерством в уряді з командою близько 1500 людей.

В Україні офіційно створено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на базі об’єднання Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля.

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) виділила $40 млн агропромхолдингу «Астарта» на підтримку будівництва першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.

Українському агросектору варто розвивати більш глибоку переробку. Агровиробники зараз цікавляться цим напрямом, і IFC намагається їм допомогти в реалізації таких проєктів.

Потреби українського сільського господарства оцінюються у $55 млрд. При цьому аграрний сектор — одна з небагатьох галузей української економіки, де 95% потреб може бути покрито приватними коштами.

З проблемами водопостачання нині стикаються не лише аграрії півдня. Отримати запланований урожай без зрошення неможливо вже майже в усіх регіонах України. До того ж величезна кількість гідротехнічних об'єктів зруйновані внаслідок війни, погіршується якість води через забруднення хімічними речовинами.