Мета конкурсу: залучення молоді до розробки та впровадження проєктів місцевого економічного розвитку, підтримка підприємницької та інноваційної проєктної діяльності та популяризація сільського туризму як дієвої форми соціально-економічного розвитку сільських територій.
Організатори:
За підтримки:
Умови і порядок проведення конкурсу
Терміни проведення конкурсу: квітень-листопад 2020 року.
Вимоги до учасників (цільова аудиторія конкурсу): у конкурсі можуть брати участь молоді люди віком 16-35 років — школярі, студенти, аспіранти, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій тощо.
Етапи проведення конкурсу:
13 квітня — 15 жовтня 2020 року — прийом робіт до участі у першому відбірковому етапі конкурсу.
16-31 жовтня 2020 року (орієнтовно) — перший відбірковий етап конкурсу — розгляд поданих проєктів конкурсною комісією, вибір трьох кращих робіт у кожній номінації для участі у другому етапі (фіналі) конкурсу, повідомлення переможців.
1-8 листопада 2020 року (орієнтовно) — фінал конкурсу, публічний захист проєктів-фіналістів, відбір кращих проєктів комісією та нагородження переможців.
Номінації конкурсу:
1. Створення та розвиток об'єктів сільського зеленого туризму.
2. Інноваційні агро- та етнотуристичні послуги і продукти сільського зеленого туризму.
3. Створення туристичних об'єктів та послуг на природоохоронних територіях.
4. Інноваційні туристичні продукти сільських територій на основі Географічних зазначень та стратегія маркетингу сільських територій як еногастрономічних туристичних дестинацій.
5. Правові проблеми забезпечення туристичної діяльності на сільських територіях: план вирішення.
Один учасник може подати не більше ніж одну роботу в кожній із номінацій конкурсу. Проєкт до участі в конкурсі може бути поданий лише від імені одного учасника — автора проєкту.
Вимоги до конкурсних робіт: проєкт повинен бути авторським та актуальним дослідженням, розробленим для потреб конкретної територіальної громади (або декількох громад) за обраною темою та містити конкретний план дій щодо його практичного впровадження з визначеним терміном впровадження, виконавцями та орієнтовним бюджетом на кожну дію плану.
Робота виконується українською мовою. Обсяг роботи має складати до 10 сторінок без урахування додатків (додатки за потреби).
Вимоги до оформлення тексту: шрифт TimesNewRoman, міжрядковий інтервал — 1,15, кегль — 14, поля: верхнє — 2 см, нижнє — 2 см, ліве — 2,5 см, праве — 1,5 см.
Аплікаційну форму (додається) надсилати у форматі PDF, де перша сторінка містить розділ «Особиста та контактна інформація», а розділ «Проєкт» починається з другої сторінки.
До роботи необхідно додати один лист від обраного бенефіціара про підтримку проєкту та План дій з реалізації проєкту (форма додається).
Аплікаційну форму надсилати на електронну адресу: [email protected] до 15 жовтня 2020 року включно.
Проєктна робота повинна містити наступні розділи:
1. Актуальність проєкту.
2. Опис проєкту (назва та мета проєкту; назва громади (громад) впровадження проєкту; сутність ідеї (проєкту) та її обґрунтування; цільова аудиторія проєкту).
3. Опис процесів (планів) з реалізації проєкту.
4. Очікувані результати реалізації проєкту (у тому числі обґрунтування їх соціальної значущості та суспільної корисності) та індикатори моніторингу.
5. Необхідні ресурси для реалізації проєкту.
Критерії оцінювання конкурсних робіт:
1. Правильність, коректність оформлення та відповідність вимогам конкурсу — 10 балів.
2. Цілісність та довершеність ідеї поданого проєкту — 10 балів.
3. Оригінальність та інноваційність проєкту — 20 балів.
4. Обґрунтований вимірний (економічний, соціальний, екологічний) ефект проєкту та реалістичність його впровадження — 30 балів.
5. Практична значущість проєкту, відповідність потребам конкретної територіальної громади (громад) — 30 балів.
Остаточні критерії оцінювання проєктів можуть дещо відрізнятися в різних номінаціях.
Подарунки:
За результатами другого етапу (фіналу) конкурсу будуть обрані переможці в кожній номінації, автори яких будуть нагороджені цінними призами.
Автори проєктів, які займуть перші місця в номінаціях 1-4, будуть нагороджені 3-х денною поїздкою Дорогою вина і смаку Української Бессарабії*.
Всі переможці будуть нагороджені подарунками та грошовими призами. Призовий фонд конкурсу наразі становить 40 тисяч гривень і постійно поповнюється.
Всі учасники будуть нагороджені сертифікатами за участь у конкурсі.
Додатково Державне агентство розвитку туризму України запропонує підтримку у впровадженні вибраного проєкту, який відповідатиме стратегії Агентства з формування серед українців культури подорожей своєю країною.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

Експерти відібрали вина-амбасадори 2026 року міжнародного проєкту «Українське вино — частина світової культурної спадщини вина La Cité du Vin».

Петриківська селищна громада на Дніпропетровщині оголосила пошук житлових будинків для придбання з метою забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вартість одного будинку має становити до 500 тис. грн.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

23 липня відбудеться практичний вебінар для українських виробників сиру, присвячений підготовці до одного з найпрестижніших сирних конкурсів світу — World Cheese Awards 2026.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Житель села Почапки Рівненської області Андрій створив квіткове поле, на якому нині росте близько 40 тис. цибулин лілій та лаванда. Проєкт, що розпочався з десяти цибулин, за 15 років перетворився на популярну туристичну локацію, яку відвідують люди з різних регіонів України.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

У той час, коли про сільський зелений туризм в Україні майже ніхто не говорив, а поїздки у село не сприймалися як повноцінний туристичний продукт, Надія Михайлова вже бачила в цьому майбутнє. Сьогодні її садиба Country House UA на Полтавщині — це не просто туристична локація, а цілий культурно-гастрономічний простір, де відроджують традиції, навчають дітей, створюють авторський крафт і популяризують українське село далеко за межами країни.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.