Про це написав президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса у своєму блозі на «Економічній правді».
Він нагадав, що на початку 19 ст. схожа проблема спіткала світ. Тоді епідемія іспанського грипу забрала життя десятків мільйонів людей. Після цього багато країн почали перейматися протекціонізмом і закривати кордони. Зараз політики та економісти побоюються саме такого сценарію розвитку подій. Тому, наприклад, очільник ООН запропонував скасувати різні тарифи та мита, а також санкції, раніше введені проти деяких країн.
Крім того, на думку Алекса Ліссітси, зараз українській владі слід подумати над кількома питаннями.
«Перше. Як швидко закінчиться карантин загалом у світі й в Україні зокрема? Як швидко ми оговтаємося після цього карантину економічно (рік, два чи більше)?
І якщо у Європі, США, Китаї існують захисні механізми, і фінансова подушка є надзвичайно сильною, то у нас цього немає», — підкреслив експерт.
Алекса Ліссітса вважає очевидним, що за 30 років знущання над системою охорони здоров'я, повного дерибану державних коштів і небажання реформувати державу та економіку, медицину та освіту країна стоїть за крок від прірви: «І штовхнути нас туди може коронавірус».
Тому, на його думку, логічно виникає друге питання: чи ми самі будемо концентруватися на боротьбі з коронавірусною хворобою та економічними наслідками, чи відкриємося і підемо назустріч співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, які можуть допомогти?
«Від цього залежатиме, яким чином розвиватиметься економіка України не лише цього року, а й наступні мінімум п'ять років», — пояснив Алекс Ліссітса.
Експерт вважає, що третім питанням має стати: яким чином ми забезпечимо робочими місцями людей, які повернулися з-за кордону під час шаленої фінансової кризи, яка накриє Україну найближчі місяці?
«Очевидним є той факт, що найближчим часом кордони в ЄС для нерезидентів будуть закриті, й нам потрібно думати, чим нагодувати наших громадян, аби запобігти масовим соціальним конфліктам та мародерству. Держава має підтримати усіх і, відповідно, забезпечити хоча б мінімальними доходами усіх українців. Яким чином це зробити, треба сідати і спільно державі, бізнесу та громадськості приймати рішення, розуміючи, що часу в нас небагато», — підкреслив він.
Наступне, четверте, над яким слід поміркувати, на думку Алекса Ліссітси, є питання механізмів відновлення економіки, яка вже зараз лежить? Що має стати тим драйвером зростання? Яким чином відбудувати нові процеси, щоб відбудувати нову державу?
«І тут треба приймати абсолютно нестандартні й очевидно непрості для керівництва держави та суспільства рішення на кшталт легалізації казино та марихуани. Повне перезавантаження трудового та податкового законодавства. Я вже не кажу про ринок землі сільськогосподарського призначення. Чи готові ми до цього?» — додав він.
Крім того, Алекс Ліссітса вважає, що слід побороти популізм і середньовіччя в головах більшості населення.
«Нам потрібна повноцінна реформа системи освіти та науки. І потрібна не завтра, а вже зараз. Необхідно саме під час карантину напрацювати основні елементи цієї реформи і шляхи її запровадження!
Сподіваюся, ми всі замислимося над цими питаннями і зрозуміємо, що дійсно, як і в самій Україні, так і в головах має бути порядок. Не має бути шарахання від крайнощі до крайнощі й не має бути місця для тих мрійників, які думають, що можна побудувати державу за два дні, лише дивлячись телевізор», — вважає експерт.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.