Про це повідомила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко під час прес-сніданку «Україна — постачальник насіння до ЄС: план дій».
«На сьогодні європейські виробники вільно, без будь-яких обмежень та мита постачають до України насіння на суму близько $150 млн на рік, у той самий час наша країна постачає насіння до країн колишнього СРСР, а до ЄС — майже нічого. Причиною такого стану справ є відсутність рішення ЄС про еквівалентність вимог української сертифікації вимогам ЄС. Процес визнання української сертифікації Європою затягнувся і потребує вирішення найближчим часом», — зазначає Сюзанна Григоренко.
За її словами, в такій ситуації необхідні дії щодо прискорення процесу синхронізації української системи сертифікації насіння до європейських стандартів. Останніми місяцями відбулася низка важливих подій, які наблизили Україну до визнання українського насіння таким, що відповідає вимогам європейського ринку.
Сюзанна Григоренко наголошує, що потрібно вжити заходів на вищому рівні, щоб прискорити визначення України як країни, яка має статус еквівалентності щодо системи сертифікації насіння.
«Ситуація, яка склалася, дивує. Адже навіть попри всі перестороги, які можуть бути в органах ЄС щодо того, що їм потрібно захищати власний ринок і місцевих підприємців, саме єдиний голос європейського насіннєвого бізнесу, яким і є асоціація Euroseeds, неодноразово висловлював підтримку в питанні отримання еквівалентності як Насіннєвій асоціації Україні, так і Україні в цілому», — зазначає Сюзанна Григоренко.
За її словами, в Україні на даний момент формується сильна насіннєва галузь: так, не лише українські, але й багато європейських насіннєвих компанії мають повний цикл виробництва, включаючи експорт насіння (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна», «КВС-Україна», «Євраліс Семенс Україна», «Сингента», «Байєр» та ін.). Але поки що обсяги експорту українського насіння незначні. Щодо асортименту, то найважливішим експортним насінням наразі є кукурудза та пшениця.
«Європейські фермери є одними з найбільш платоспроможних у світі, і є хоч і вибагливим, але дуже ємним ринком для агротехніки, засобів захисту рослин і насіння. І єдине, що наразі потрібно, — це включити Україну до прийняття до переліку країн - не членів ЄС, які отримали статус еквівалентності щодо системи сертифікації насіння. Необхідні дії щодо прискорення процесу синхронізації української системи сертифікації насіння до європейських стандартів», — каже Сюзанна Григоренко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

ТОВ «Рост Агро» закладає насіннєві поля основних сільгоспкультур, тому без зрошення земель обійтися не може. Підприємство має приблизно 1,5 тис. га поливних земель і зупинятися на цьому не збирається.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Дефіцит кадрів — найгостріша проблема перед посівною для агровиробників України.

У 2025 році в Україні зафіксовано збільшення насіннєвих площ під основними сільськогосподарськими культурами порівняно з 2024 роком. Йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, сою та ячмінь.

Насіннєвий ринок перед посівною-2026 не подає сигналів тривоги. Це важливо і це позитив, враховуючи, в яких умовах працює галузь. Але є кілька моментів, на які варто звернути увагу.