Представники аграрних асоціацій під час круглого столу «Новації законопроєктів 3742 і 3743: реальна боротьба з перегрузами чи зрив збору врожаю» відзначили, що нові законопроєкти створюють подвійну відповідальність за перевантаження автомобілів, покладають на вантажовідправника непомірно високі штрафи навіть за незначне порушення і створюють умови для корупції, повідомляє УКАБ.
Зокрема, законопроєкт №3743 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» пропонує запровадити відповідальність вантажовідправника за порушення вимог щодо заповнення товарно-транспортної накладної (ТТН) у розмірі 51 тис. грн. Для вантажоперевізника відповідальність за перевищення ваги буде залежати від рівня перевантаження. Наприклад, перевантаження до 5% допускається, перевантаження на 5-10% передбачає штраф 8,5 тис. грн, 10-20% — 17 тис. грн, 20-30% — 34 тис. грн, понад 30% — 51 тис. грн.
«Найбільша складність для аграріїв якраз у тому, щоб проконтролювати вагу вантажу, щоб не перевозити його жменями, але й дотримуватися встановленої норми. У 95% випадків у полі немає чим зважити вантаж. Деякі компанії експериментують і встановлюють ваги на перевантажувачі чи комбайни, але все одно при такому зважуванні є похибка у 5-10%. Більше того, в умовах поля неможливо визначити навантаження на вісь. Єдине, на що можна орієнтуватися у такому випадку — це досвід водія, який візуально визначає, скільки потрібно завантажити зерна. Водночас він не здатний врахувати питомої маси зерна, яка іноді може дуже сильно варіюватися. Саме тому ми говоримо, що має бути право вантажовідправника на похибку до 5%», — говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.
Крім того, за його словами, потрібно знайти баланс і вирівняти відповідальність між вантажовідправником і вантажоперевізником. Оскільки зараз законопроєкт передбачає, що відповідальність вантажовідправника при перевищенні норми навіть на 50 кг призведе до штрафу у 51 тис. грн, а вантажоперевізник таку відповідальність понесе, лише перевищивши норму на 30%.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

Автомобільні пункти пропуску на кордоні України з Польщею готують до збільшення вантажопотоку.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня піднімає тарифи на вантажні перевезенна на 30%.

Оновлені правила щодо робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів набули чинності 26 липня 2026 року.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.