Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у грудні минулого року становив 45,9 порівняно з 47,2 у листопаді.
Таким чином, бізнес продовжив послаблювати оцінки ділової активності, повдіомляє пресслужба Національного банку України. Для порівняння: у грудні 2023 року ІОДА становив 45,7.
«Погіршення безпекової ситуації, збільшення обстрілів енергетичних об’єктів та їх тривале відновлення, подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці, енергозабезпечення та логістику, пришвидшення інфляції, зниження інвестиційного попиту, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність і негативно вплинули на оцінки підприємств усіх секторів, що беруть участь в опитуваннях», — пояснили в НБУ.
Підприємства торгівлі на відміну від попереднього місяця стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на складну безпекову ситуацію та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у грудні становив 49,9 (у листопаді — 51,4, у грудні 2023 року — 46,9).
Промисловість стриманіше оцінила результати своєї поточної діяльності, зважаючи на дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат: секторальний індекс у грудні становив 44,6 (у листопаді — 46,7, у грудні 2023 року — 46,9).
Підприємства сфери послуг теж дещо послабили оцінки щодо своїх економічних перспектив на тлі значних перебоїв з енергопостачанням, дефіциту кваліфікованих кадрів та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс становив 44,5 у грудні (у листопаді — 44,8, у грудні 2023 року — 44,0).
У будівництві вдруге поспіль надали найпесимістичніші оцінки своїх поточних економічних результатів, зважаючи на сезонність будівельних робіт, а також зниження інвестиційного попиту: секторальний індекс у грудні становив 43,4 порівняно з 43,6 у листопаді (у грудні 2023 року — 42,1).
Підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін і тарифів на власну продукцію чи послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.
«Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися. Респонденти всіх опитаних секторів були налаштовані на скорочення кількості працівників, підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували сповільнення темпів скорочення персоналу, а промисловці спрогнозували їх незначне прискорення», — підсумували в НБУ.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Правління Національного банку України (НБУ) зберегло облікову ставку на рівні 15%, щоб підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань.

У Національному банку України не очікують суттєвого скорочення посівних площ цього року з урахуванням доволі високої рентабельності в агросекторі.