Урядовці: Ймовірна заборона звірівництва є неприйнятною і недопустимою

Як повідомив доповідач, віце-президент Асоціації звірівників України (АЗУ) Володимир Федина, намагання зруйнувати традиційну для нашої країни галузь звірівництва призведуть до значного падіння обсягу залучених інвестицій у сільське господарство України.

«У той час, коли Президент нашої держави, Верховна Рада, інші органи державної влади, громадськість та представники бізнес–середовища закликають світ інвестувати в Україну, деякі сили всередині країни, навпаки, намагаються чинити тиск на інвесторів, які вже вклали доволі великі кошти у розвиток хутрової галузі України: близько $100 мільйонів за останні 6 років», — сказав Володимир Федина.

За його словами, така ситуація вже призвела до втрати данських інвестицій у розмірі €180 млн для будівництва звірівницького комплексу у Львівській області, — коли інвестор переглянув свої плани і перемістив виробництво із України до Польщі. Зараз же ж виникла загроза для існування цілої галузі: зоозахисники вже вдруге упродовж 2019 року вносять до Верховної Ради законопроект про закриття хутрових ферм.

«Звірівництво є таким самим видом тваринництва, як свинарство, вівчарство, скотарство та інші, що традиційно розвиваються у нашій державі. Розведення хутрових звірів сьогодні дає роботу 1500 працівникам переважно у сільській місцевості, які отримують конкурентну заробітну плату, допомагає вирішувати соціальні проблеми сільських територій та є запобіжником від масової трудової міграції українців, — наголосив Володимир Федина. — До того ж галузь  повністю орієнтується на експорт, що забезпечує надходження валюти до України у сумі до $70 млн щороку».

Як наголосив експерт, у країнах Європейського Союзу звірівництво є легальним видом діяльності, — хутрові ферми працюють у 20 державах–членах ЄС. У тому числі в Данії, Норвегії, Фінляндії, Франції,  тощо. Більше того, хутрові ферми також працюють навіть у таких найрозвинутіших країнах як США і Канада.

«Найбільше норкових ферм — 1500 — працює у Данії: країні із населенням 5,5 млн осіб. У Польщі із населенням 38 млн осіб функціонують 600 норкових ферм, в Україні із населенням у 42 млн осіб і величезним потенціалом для розвитку сільського господарства маємо лише 10 економічно активних ферм,  — повідомив представник АЗУ. — Причому у Данії, де працює найбільше у світі норкових ферм і де ця галузь в промислових масштабах працює вже більше 80-ти років, не виявлено жодних екологічних проблем, а якість питної води у цій країні є однією з найкращих у Європі. Це чудова відповідь на закиди, що норківництво буцімто негативно впливає на навколишнє середовище».

Окрім цього, чомусь незаслужено забувається той факт, що норкові ферми самі є вагомим чинником покращення екологічної ситуації — вони є природніми утилізаторами відходів птахофабрик і рибних господарств.  Так, за рік наша галузь споживає близько 40 тис. т вказаних відходів. Відсутність природньої переробки відходів значно збільшить негативний вплив на екологію. Окрім цього, тут також має місце і фінансова вигода для птахофабрик і рибних господарств. Замість того, щоб платити додаткові гроші за утилізацію відходів, вони продають їх норковим фермам і отримують додатковий прибуток. В кінцевому рахунку це призводить до часткового здешевлення кінцевої продукції і це вже той фактор який відбивається практично на кожному з нас як споживачеві. Саме така схема натурального кругообігу і природньої утилізації допомогла свого часу польським виробникам курятини здешевити собівартість продукції і стати одними з провідних виробників даного продукту на європейському ринку.

«Науковими дослідженнями та проведеними аналізами було доведено, що гній з норкових ферм, при правильній процедурі термо і біознезараження, яка застосовується на наших фермах, перетворюється на корисне органічне добриво, яке вкрай необхідне для відновлення українських грунтів, які є перенасичені штучними мінеральними добривами внаслідок чого знижується їхня родючість і падає врожайність. Ми вже не згадуємо про кількість викидів які поступають в навколишнє середовище і той негативний вплив на природу під час процесу виробництва мінеральних добрив хімічною галуззю», — додав експерт. 

Що ж стосується захисту прав тварин, яких вирощують на вітчизняних звірівничих фермах, Володимир Федина наголосив: норми утримання там відповідають і українському, і європейському законодавствам. Також, як відомо,  у січні 2019 року Європейська комісія розглянула і схвалила найпередовішу у світі програму оцінки добробуту хутрових тварин — WelFur.

«Звірівнича галузь самостійно запроваджує передові програми і стандарти. Це є обов«язковою умовою для галузі, оскільки вона повністю орієнтована на експорт. Реалізація всієї продукції відбувається на міжнародних хутрових аукціонах, які заздалегідь повідомили що з 2020 р. ферми які не пройшли сертифікацію відповідно до стандартів програми WelFur і не отримали відповідний сертифікат, не зможуть продавати свою продукцію, — додав віце–президент АЗУ. — До речі, 7 із 8 членів нашої Асоціації вже пройшли оцінювання і отримали сертифікати відповідності стандартам WelFur».

Учасники наради в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, перевіривши дотримання членами Асоціації звірівників України норм вітчизняного законодавства, дійшли висновку, що ймовірна заборона існування звірівництва як галузі тваринництва в Україні є неприйнятною і недопустимою.