Зміни клімату та збільшення вегетативного періоду рослин дає можливість в Україні вирощувати три врожаї.
Таку думку висловила кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух в інтерв'ю «Главкому».
«У нас відбувається зміна кліматичних зон, і те, що ми раніше вирощували на півдні, тепер можна вирощувати і на півночі — зокрема, кукурудзу та соняшник. Деякі вчені називають зараз наше Полісся «новим олійно-зерновим поясом України», адже там тепер вже достатньо тепла, але також є і волога, тоді як на півдні вологи вже бракує», — зазначила вона.
І додала, що одного тепла недостатньо для того, щоб виростити певні культури. Потрібна іще й волога. А в Україні поступово створюється дефіцит вологи, оскільки снігу нема, а посухи стають все частішим явищем. Минулого року був досить посушливий період, що впливає на урожайність, а зрештою і на продовольчу безпеку.
«Озимі зараз дуже швидко дозрівають, у деяких регіонах — на місяць раніше, ніж зазвичай. От після їх збирання і можна було б засівати третій урожай. Дехто з фермерів вже так і робить, висаджуючи гречку. Якщо її посадити в червні, після збору перших озимих, то на жовтень вона поспіє, оскільки вересень фактично став ще одним літнім місяцем», — розповіла експертка.
Віра Балабух зауважила, що глобальне потепління стає викликом для виробників овочів, зокрема картоплі, капусти та огірків.
«Потрібно або змінювати терміни посадки, або технології вирощування. І така ситуація з картоплею скрізь, не тільки в Україні. Тут уже повинні працювати агрономи і думати про те, як отримати сталий урожай цієї культури», — вважає вона.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні — липні 2026 року зріс на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – червні показник знизився на 1,6%).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.

Льон здатний зайняти гідне місце у сівозміні сільгосппідприємств, що працюють у посушливих умовах півдня України.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Глобальне потепління вже завдає відчутних збитків світовому сільському господарству, скорочуючи врожаї основних культур і збільшуючи економічні втрати.

Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.

В Україні спостерігається масове цвітіння рослин, зокрема ріпаку, який випередив календар на місяць. Вітчизняні фермери діляться світлинами квітучих рослин у соцмережах із запитанням: чи не загрожує таке аномальне тепло культурам, та чи не вплине зміна погоди згубно на майбутній урожай?