Для кукурудзи, соняшнику та сої пік споживання вологи припадатиме на середину липня – середину серпня. До цього часу вологи в ґрунті із осінньо-зимових запасів залишається мало, тому врожайність здебільшого залежатиме від кількості та характеру опадів у період вегетації рослин.
Про це розповів керівник агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк під час онлайн-дискусії «Кліматичні зміни: нестача вологи та інші виклики сезону 2025» з представниками WEAGRO.
Запаси осінньо-зимового періоду складають 30-40% від загальної потреби кукурудзи, соняшнику та сої. Олександр Хмелюк радить утримувати вологу в ґрунті шляхом її накопичення та збереження.
«Аби ґрунт утримував вологу, він має бути структурований із переважною більшістю агрегатів розміром 0,25-1…2 мм. Саме такі часточки мають найбільшу здатність утримувати вологу та забезпечуватимуть хорошу інфільтрацію води у ґрунт під час опадів», — зазначив фахівець.
Він нагадав, що подібні структуровані чорноземи є лише в частині Дніпропетровської та Харківської областей. На решті територій переважають важкі ґрунти, які потребують інтенсивного обробітку.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Працюючи багато років на перетині агробізнесу, технологій, управління та фінансів, я все більше переконуюся в одній простій речі: сильна компанія може бути прибутковою на папері й водночас постійно перебувати за крок від операційної кризи. Причина часто не у відсутності клієнтів. Не у слабкому продукті. І навіть не у відсутності прибутку. Причина — у часі.

Що важчий за механічним складом ґрунт, то більш інтенсивного обробітку він потребує і навпаки. Тому обробіток ґрунту варто обирати під кожне поле, кожні умови окремо.

Тваринництва в Україні має бути більше, щоб забезпечити більше виробництво і внесення органічних добрив. Доки в кожному селі на фермах не буде достатньо корів, процес деградації ґрунтів не зупиниться.