Дефіцит жита буде у 2025/26 МР, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба.
Про це заявив в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
«Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні 2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтійським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії», — сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці — до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні — аграріям було складно конкурувати з постачаннями з білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на нього є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більш ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 т коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року — 12-14 тис. грн.
Водночас експерт наголосив, що житній хліб однозначно подорожчає.
«Наразі ціна українського житнього борошна — 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини — близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб — багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати», — наголосив він.
Очільник спілки «Борошномели України» прогнозує, що 2025/26 МР Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить культуру цікавою для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

За останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.