Кожен третій сільгоспвиробник в Україні зазнавав втрат урожаю через неправильний вибір сорту, гібрида чи незадовільну якість насіння.
Про це свідчать результати дослідження Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Зазначається, що метою дослідження було з’ясувати, якої інформації бракує агровиробникам для вибору сортів і гібридів, яким джерелам вони довіряють та які інструменти можуть посилити якість рішень у сезоні.
Згідно з результатами, ключовим запитом аграріїв є результати польових і лабораторних досліджень (76% респондентів) та дані про адаптивність насіння до ґрунтово-кліматичних умов конкретного регіону (69,2%). При цьому визначальними факторами під час вибору залишаються потенціал урожайності (83,7%), регіональна адаптивність (80,8%) та стійкість до хвороб (64,4%).
Дослідження виявило системний дефіцит незалежної регіональної інформації про результати вирощування у різних зонах України, що аграрії назвали головною перешкодою під час вибору насіннєвого матеріалу.
Водночас найвищий рівень довіри сільгоспвиробники демонструють до власного практичного досвіду, відгуків колег і результатів демонстраційних ділянок. Це підкреслює важливість розвитку системи горизонтального обміну знаннями між виробниками, підкреслили у ВАР.
В опитуванні взяли участь 104 респонденти з 19 областей України, переважно представники мікро-, малого та середнього агробізнесу. Більшість учасників (83,7%) є споживачами насіння та вирощують одночасно декілька культур, зокрема кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.