В Україні зростають погодні ризики, які вже негативно впливають на стан озимої пшениці.
Якщо найближчими тижнями не відбудеться суттєвого покращення погодних умов, аграрії можуть зіткнутися з серйозними проблемами, що вплинуть на обсяги виробництва, повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.
«Якщо в найближчі два-три тижні не буде сильних опадів, ситуація стане критичною. Запаси вологи в ґрунті вже мінімальні. Озимина ще протримається тиждень-два, але далі врожай під питанням», — зазначають у ПУСК.
Фахівці розповіли, що у липні – серпні на ринок традиційно виходить продукція з України, Європи, рф та США. Але цього сезону в трьох із чотирьох експортерів уже є суттєві проблеми з урожаєм.
«Баланс на ринку й без того складний — глобальні запаси пшениці зменшилися», — наголошують аналітики.
Українські трейдери вже реагують на ризики — темпи експорту сповільнилися.
«Станом на 28 квітня експорт пшениці склав близько 700 тис. т, хоча в планах було відправити не менше 1 млн т. Окремі закупівлі з боку Туреччини та Єгипту на травень – червень не компенсують загальне зниження активності на ринку», — пояснюють у ПУСК.
Водночас аналітики вважають, що погодні ризики можуть мати позитивний вплив на ціни. Уже зараз експортери утримують ціни як на старий, так і на новий урожай, попри низьку цінову активність з боку європейських покупців. Очікується, що в травні ціна на пшеницю третього класу може зрости до $240–245 за тонну, а з урахуванням подальших ризиків — навіть більше.
«Прогнозна модель на грудень – лютий показує потенціал зростання умовних цін до $250–260 за тонну CPT порт. За обмеженої пропозиції та активного попиту конкуренція за перші партії пшениці нового врожаю може бути значною, що лише підштовхне ринок догори. Таким чином, весняна нестабільність погоди може стати головним драйвером цінової динаміки на українському та світовому ринку пшениці найближчими місяцями», — резюмують у ПУСК.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) зменшили прогноз світової торгівлі пшеницею, хоча для України оцінка не змінилась.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

В Україні в умовах блокади морського експорту соя наразі залишається найменш проблемною культурою для реалізації.

Український ринок пшениці входить у 2026/27 МР із незвичним поєднанням сильного виробництва та слабшої експортної спроможності.

Український ринок ріпаку залишається активним завдяки стабільному попиту з боку Європи. Водночас найближчими тижнями ціни можуть знизитися через корекцію на європейському ринку.

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.