Погода у другій декаді березня на Львівщині характеризувалася різкими перепадами середньодобових температур повітря — з 10,7°С до -1,2°С, ґрунт вночі промерзав на глибину 3-6 см.
Про це повідомляє Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН у Facebook.
Зазначається, що опади в вигляді дощу та мокрого снігу випали в кількості 17,5 мм (125% норми ІІ декади). Утворювався нестійкий сніговий покрив висотою до 1-2 см.
Встановлення середньодобових температур повітря нижче від біологічного мінімуму й до мінусових позначок зумовило припинення вегетації. Водночас весняний заморозок (-7°С) озима пшениця перенесла без негативних наслідків, а у рослин ячменю озимого відзначено хлороз листя.
«Впродовж останніх років через потепління строки сівби ярих сільськогосподарських культур зміщуються до надранніх, що не є винятком цієї весни. Високі температури, невелика кількість або відсутність опадів у попередніх періодах підштовхнули аграріїв до сівби ранніх ярих зернових. Однак зростають ризики раптового зниження температур, що й спостерігалось 18 березня», — зауважують в інституті.
Науковці пояснюють, що всі ранні ярі зернові є достатньо холодостійкими. Сходи вівса добре витримують весняні заморозки до -3…-5 °С, ячменю — до -3…-4 °С, пшениця яра в період проростання зерна переносить заморозки до -13 °С, але мінусові температури під час проростання негативно позначаються на подальшому розвитку рослин.
На 18 березня в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно ранніх зернових на площі 2,74 тис. га (6,7% від прогнозу), зокрема пшениці ярої — 2,30 тис. га (13,6%), ячменю ярого — 0,24 тис. га (2,1%), вівса — 0,20 тис. га (1,6%).

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Структура посівів потребує планування на кілька років уперед, оскільки зміна площ під однією культурою може вплинути на можливості вирощування інших культур у наступних сезонах.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Ринок заморожених ягід є де-факто ціноформувальником для всього сектору. Саме переробники значною мірою визначають, скільки коштуватиме ягода в конкретному сезоні.