Погодні умови протягом останнього тижня в Україні дуже різнилися за регіонами.
Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні від НААН, опублікованій на сайті Мінагрополітики.
Зазначається, що під впливом циклонів й атмосферних фронтів переважала хмарна та дощова погода, місцями з грозами та сильним поривчастим вітром.
На початку тижня найнижча температура повітря була на заході під впливом холодної повітряної маси, де середні температурні показники були на 4-7°С меншими за кліматичну норму. Суттєво тепліше було на південному сході нашої країни, куди надходили теплі повітряні потоки з Кавказького регіону й Середньої Азії. Температура коливалася від 10°С у західних регіонах до 26°С у східних. У середині тижня температура повітря почала вирівнюватися по всій території. В нічні години вона була в межах 9-17°С, вдень підвищувалася до 15-23°С, а на крайньому сході — до 27°С.
«Розподіл опадів по території країни та в межах окремих областей мав нерівномірний характер — від сильних злив на більшій частині території до незначних дощів та їх відсутності в окремих районах південно-східних областей», — зазначають фахівці.
Найгірша ситуація, на їхню думку, склалася в Дніпропетровській, Херсонській областях, центральних районах Харківської, багатьох районах Одеської області, де наслідком посухи, в комплексі із заморозками, стала загибель на деяких площах озимини, ярини, ріпаку, відсутність кущіння на посівах ярого ячменю, пошкодження стебел на посівах гороху.
«Загалом на більшості площ під озимими та ярими культурами запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту були оптимальними, достатніми та задовільними. Виняток становить недостатнє та незадовільне зволоження метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південної половини країни та місцями на Чернігівщині», — підсумували науковці.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Структура посівів потребує планування на кілька років уперед, оскільки зміна площ під однією культурою може вплинути на можливості вирощування інших культур у наступних сезонах.

Традиційною зоною вирощування проса в Україні є степові регіони. Водночас під впливом повномасштабного вторгнення рф на територію України, зміни виробничої географії та кліматичних чинників ареал культивування проса поступово зміщується і розширюється, зокрема, в напрямку Лісостепу та Полісся.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

В Україні триває збирання проса. Наявні дані свідчать, що середній показник наразі перевищує 23 ц/га.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Погодні аномалії, пов’язані з Ель-Ніньйо, скорочують перспективи виробництва цукру в ключових країнах-виробниках. Після очікуваного надлишку ринок може перейти до дефіциту в новому сезоні, а ф’ючерси на цукор-сирець із липня зросли більш ніж на 25%.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.