Про це пише «Урядовий кур'єр».
«Торік була ціна, але не було ягоди. Дуже багато винограду зіпсувалося. Цього року ситуація трохи краща. Та погода зіпсувала загальну ситуацію. Наприклад, цього року ми поїхали на оптовий ринок до Кривого Рогу, де добре розпродали. Знайомі поїхали наступного дня. Продали виноград фактично собі у збиток. І так у багатьох. Ціна опустилася до 12 грн. Люди навіть у нуль не вийшли. Попит невеликий, ціна впала», — розповів представник ТОВ «Виноградник Юліних» з Дніпропетровської області.
За його словами, селекція стрімко розвивається, рік у рік з'являються нові сорти. Також є гарні перспективи і для тих, хто бажає займатися автентичними винами.
Для фермерського господарства «Панченко» в Новоодеському районі Миколаївської області рік був не найвдалішим. Як розповідає Руслан Панченко, найголовніша проблема — дощі.
«Втрачаємо 40% винограду, бо ягоди тріснули, багато часу витрачаємо на обробіток вручну цих ягід, — зазначає він. — Робимо ставку на товарність, гарний вигляд і смак. Через вал продукції ціна надто низька. Слід вигравати або надто раннім терміном дозрівання, або великою товарною ягодою».
А голова ФГ «Надія» (Запорізька обл.) Єгор Чувільський розчарувався у винограді. Каже, що вже бульдозер стоїть напоготові, щоб усе зрівняти із землею.
«Два роки поспіль на виноград немає ціни, закупівельна ціна — 5 грн за кілограм, навіть не виходимо на собівартість, — скаржиться пан Євген. — Економічно невигідно тримати виноградники».
У свою чергу, керівник проєкту ринку «Шувар» «Зона української продукції» Андрій Мельничук зазначає, що сучасний споживчий ринок не потребує такої різноманітності сортів, досить кількох, які б вирізнялися хорошим товарним виглядом і смаковими якостями, здатністю зберігатися під час переміщення на великі відстані.
«Адже товарна партія передбачає однорідність продукції не лише за сортом, а й за калібром та якістю. Сучасні виноградарі, маючи на плантаціях по кілька десятків і навіть сотень сортів, сформувати таку партію не в змозі. Єдиний вихід — кооперація та консолідація товару для складання партії, яка зацікавить оптові мережі й супермаркети», — пояснив експерт.
Крім того, в кооперативі простіше доопрацювати продукцію, наприклад охолодити, щоб продовжити термін її придатності. Одному виноградареві придбати камеру для охолодження та нетривалого зберігання проблематично, разом — можливо, тим більше що в країні працюють міжнародні проєкти, які підтримують кооперативи і надають донорські кошти на післяврожайне доопрацювання продукції.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Pilot’s Wines, що працює у Бессарабії.

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

В Україні виноградом засаджено 12,8 тис. га, проте останніми роками площі скорочуються.

Мінливі погодні умови агросезону-2026 провокують розвиток грибкових хвороб плодових культур і винограду. У садах набувають поширення парша, борошниста роса, кокомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, плодові гнилі. На винограді фіксуються прояви мілдью, оїдіуму, подекуди — чорної гнилі.

Погодні умови другої половини червня були переважно задовільними для розвитку сільськогосподарських культур. Водночас опади у вигляді зливових дощів створили передумови для розповсюдження грибкових хвороб на рослинах та інтенсивного росту бур’янів, деякі з яких піддаються інфікуванню патогенами та є резерватом для їх поширення.

Створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС має стати одним із ключових кроків для розвитку української виноробної галузі та її подальшої інтеграції до європейської системи підтримки.

Весна 2026 року стала серйозним випробуванням для українських виноградарів. Попри відносно м’яку зиму, у квітні та на початку травня виноградники пережили кілька хвиль заморозків із пониженням температури до -9°C, що суттєво вплинуло на ранні сорти культури.

Україна занадто молода для експорту крафтової винної продукції. Виходити на нові ринки потрібно, зростаючи інформаційно. Варто показувати світові, що в Україні є вино.

Низькі мінусові температури та нестабільні погодні умови загалом, які спостерігалися по всій території України цієї зими, подекуди нанесли плодовим культурам, а також ягідникам і виноградникам, шкоду. Йдеться, зокрема, про підмерзання, фізичні пошкодження та стреси. Тому, щойно температурний режим стане оптимальним і стабілізується, аграріям необхідно негайно проводити захисні заходи.