Про це пише журнал «Ягідник».
«Плантації «Диво-ягоди» починалися з 8 га ремонтантної малини та 1 га суниці садової. Сьогодні тут уже збирають врожай з 16 га малинника і 2 га суниць. Для ремонтантної малини обов«язкове встановлення капітальної шпалери на другий рік. Суницю ж саджають на гряді висотою близько 20 см, вкритій чорною плівкою», — уточнюється у повідомленні.
Як розповідає директор ТОВ «Диво-ягода» Віталій Васильєв у 2019 р., згідно з планом, компанія побудувала комплекс із заморожування ягоди, що охоплює етапи охолодження, заморожування, сортування та зберігання.
«Ми розуміли, що заморожена органічна ягода — експортний продукт, попит на який існує за кордоном. Звісно, у процесі становлення ми випробували різні напрями збуту, зокрема свіжий внутрішній ринок, ритейл. Щороку якісь обсяги ягід продаємо у свіжому вигляді, залежно від цінової політики та фінансової складової підприємства», — розказав Васильєв.
Він вважає, що перспектива органічного вирощування малини в Україні існує для виробників хоча б середнього розміру.
«Важливий нюанс, із яким стикається кожен виробник органічної ягоди, — низька врожайність, якщо порівнювати, наприклад, з конвекційним вирощуванням. З цим фактором не можна нічого вдіяти, адже сертифікація включає суворий контроль, використовувати можна лише допустимі для органічного землеробства препарати, сертифікат потрібно постійно підтверджувати. І це добре, бо ці заходи захищають органічного виробника. Можливе рішення — виробляти великі обсяги продукції та ставати більш привабливим для потенційних покупців, звідси й може формуватися рентабельність господарства. Якщо маєш маленький ягідник, говорити про прибуток в органіці складно», — додав виробник.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

У червні цього року вперше органічні курячі яйця українського виробництва вирушили на експорт до Європейського Союзу.