Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Такий низький валовий збір винограду в 2020 році, а відповідно і низька врожайність винограду, були спричинені посухами на півдні України — основному регіоні вирощування даної культури. 60% українського винограду вирощується в Одеській області, далі слідують Закарпатська, Миколаївська та Херсонська області з частками у всеукраїнському виробництві 10%, 8% та 7%, відповідно», — уточнюють експерти.
Зазначається, що імпортні поставки винограду значно перевищують експортні. Обсяг імпорту винограду напряму залежить від власного виробництва. В роки з низьким валовим збором винограду імпортні поставки складають 40-45 тис. т, в більш сприятливі для цієї галузі роки — 20-30 тис. т. Основним і беззаперечним лідером в поставках винограду є традиційна для українського овочево-фруктового ринку Туреччина. В 2020 році на дану країною було поставлено 79% українського імпорту винограду, що становив 45 тис. т. Далі слідують Молдова (6%), Єгипет (3%), Перу (3%) та Італія (2%).
«Цьогоріч врожайність винограду буде неоднорідною. На західній Україні та в господарствах південної України, де здійснювалося зрошення минулого року, врожай гарний незважаючи на затяжну холодну весну. Господарства півдня, в яких було недостатньо вологи минулого року через посуху, мають гірші показники врожайності. Однак загалом врожай винограду цього року очікується вищий в порівнянні з минулорічним», — прогнозує аналітик УКАБ Світлана Литвин.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

АТ «Укрзалізниця» з 1 жовтня 2026 року фактично повністю обмежить доступ приватного вагонного парку до візків 1435 мм.

Сільгоспвиробники України станом на 14 вересня обмолотили 8,66 млн га основних сільськогосподарських культур, або 43,5% прогнозованих площ.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

У селі Борохів на Волині 49-річний Олександр Геращенко вирощує 50 сортів винограду. На п'яти сотках, де раніше росла картопля, за сім років він заклав виноградник зі 130 кущів.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

Площі під виноградниками в Україні скоротилися до 13 тис. га. Виклики на тлі війни вимагають трансформації виноградарства та виноробства з активним залученням громад і створенням нових продуктів.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Pilot’s Wines, що працює у Бессарабії.