Останні світові тендери із закупівлі ячменю свідчать про те, що ціни на фуражні культури й надалі будуть знижуватися.
Як повідомляють аналітики GrainTrade, 28 травня державна агенція Йорданії придбала у компанії Ameropa близько 50 тис. т фуражного ячменю (імовірно, європейського походження) із запланованих 120 тис. т з постачанням 1-15 вересня 2025 року за ціною 229,5 $/т C&F.
При цьому ціни пропозицій на тендері були значно вищі. Так, компанія Louis Dreyfus пропонувала ячмінь по 233 $/т, Al Dahra — по 235 $/т, Olam — по 232,4 $/т, Viterra — по 239,9 $/т, CHS — по 235,8 $/т та Farm Sense — по 234,6 $/т. Проте покупцю вдалось знизити ціну, а придбання значно меншого, ніж планувалося, обсягу свідчить про очікування подальшого зниження цін на ячмінь.
Така ціна закупівлі еквівалентна ціні на український ячмінь на рівні 185-190 $/т з доставкою в чорноморські порти, що відповідає рівню заявлених трейдерами форвардних цін на новий врожай. Також варто зазначити що на початку 2024/25 МР ціни попиту на український ячмінь у портах складали 160-170 $/т, а світові баланси на фуражне зерно, зокрема й на ячмінь, були гіршими, ніж прогнозують на 2025/26 МР.
За прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2025/26 МР виросте до рекордних 1549 млн т (1502 млн т у 2024/25 МР та 1507 млн т у 2023/24 МР).
«У разі сприятливих погодних умов та отримання прогнозованих урожаїв ціни залишаться під тиском збільшення пропозиції, тому ринки продовжують стежити за прогнозами погоди, а ціни найближчими місяцями будуть залежати від погодних чинників», — підсумували аналітики.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Молочні ферми, які самі вирощують зерно на комбікорми, зазвичай, продають на експорт частину врожаю. Проте блокування морських портів змінилило звичні алгоритми дій.

Закупівельні ціни на продовольчу пшеницю українського походження демонструють зростання поточного тижня в порту Констанца (Румунія).

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах Дунаю поточного тижня зберігають підвищувальний тренд.

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.