Експортний ринок українського ячменю переходить на автомобільну та залізничну логістику, 60% поставок спрямовуватимуть до пунктів перетину кордону з Румунією. Це викликано зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак рф по інфраструктурі портів Дунаю.
Про це повідомляє аналітичний центром сільгоспкооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР.
«Фермери намагаються здебільшого самостійно експортувати ячмінь. При цьому 60% поставок здійснюється автомобільними та залізничними шляхами до Румунії. Трейдери наразі не дуже зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює сильні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить занадто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-120 $/т на умовах СРТ, але аграрії не будуть поставляти за такою низькою ціною. До того ж учасники ринку побоюються повторних атак рф по інфраструктурі дунайських портів. Аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж до Рені, зокрема на Чоп, де ціна становить 140 $/т. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії — логістика виходить дешевшою», — розповіли аналітики.
На ринку ячменю переробники більш активні, ніж трейдери. Закупівельні ціни становлять 4500-5200 грн/т.
Першого тижня вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до 195-202$/т на базисі DAP Констанца, до 142-147$/т — на базисі СРТ річкові порти.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.