Таку думку висловив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник, йдеться у повідомленні об'єднання.
Він зазначив, що в 2018-2019 рр. українські виробники експортували черешню до Китаю. У поточному ж році, з огляду на неврожай даного фрукту в Україні, обсяги експорту були мінімальними.
При цьому президент УПОА називає лохину другим найбільш перспективним плодоовочевим продуктом України для експорту до Китаю. Однак, говорячи про експорт лохини, варто розуміти, що в найближчі пару років Україна не наростить достатні для цього обсяги. При цьому кілька років необхідно витратити на те, щоб пройти всі бюрократичні процедури, пов'язані з отриманням дозвільних документів.
«Тим не менше, лохина — перспективна експортна позиція. Адже Китай є нетто-імпортером цієї ягоди», — зазначає Тарас Баштанник.
Директорка з розвитку УПОА Катерина Звєрєва зазначає, що лохина — досить дорога ягода на зовнішньому ринку. Вона може транспортуватися до Китаю авіатранспортом, хоча залізничне перевезення дешевше у 4-5 разів.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Україна у червні – серпні 2026/27 МР експортувала 5,6 тис. т замороженої дикорослої чорниці. Це удвічі більше обсягів за аналогічний період минулого сезону (2,85 тис. т), проте на 43% менше показників 2024 року.

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Одне зі стратегічних завдань української олійно-жирової галузі — відновлення експорту олії до країн Азії. Нині на азійських ринках посилилася конкуренція, інші виробники нарощують виробництво, і, відповідно, Україна втрачає ринки.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Цього року врожай малини в Україні, ймовірно, був меншим за торішній, однак високі ціни на ягоду компенсували недобір. Вартість сировини для переробки доходила до 193–195 грн/кг без ПДВ.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Ціни на лохину в сезоні 2026 року досить низькі — близько 100 грн/кг на гурті, уроздріб — 200 грн/кг.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.