Сільгоспвиробники мають подати до 1 березня 2025 року план-схеми розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування насіннєвих посівів.
Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
До культур з перехресним типом запилення, під час вирощування яких слід дотримуватися норм просторової ізоляції, щоб захистити посіви від запилення іншими видами, сортами та гібридами, відносять, зокрема:
Законом України «Про насіння і садивний матеріал» визначено, що суб’єкти насінництва та розсадництва мають право на перевагу під час розташування насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками, а також вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншими сортами внаслідок порушення їхніх прав на перевагу під час розташування насіннєвих посівів.
Порядком узгодження розташування насіннєвих посівів визначено, що в разі подання суб’єктом насінництва та розсадництва плану-схеми розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби, інші суб’єкти господарювання не мають права розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на меншій відстані від допустимих норм просторової ізоляції.
«Зі свого боку суб’єкт насінництва та розсадництва відповідно до запланованого обсягу виробництва насіння узгоджує питання невисівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані меншій, ніж передбачено нормами просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про невисівання споріднених перехреснозапильних рослин, а також про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення», — підсумували у відомстві.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Нові осередки сарани перелітної (Locusta migratoria L.) виявили на території Новопокровської територіальної громади Дніпровського району.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні — липні 2026 року зріс на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – червні показник знизився на 1,6%).

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.

Експерти відібрали вина-амбасадори 2026 року міжнародного проєкту «Українське вино — частина світової культурної спадщини вина La Cité du Vin».

Регіональні управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадали аграріям, що до 1 березня необхідно подати плани-схеми розташування насінницьких посівів перехреснозапильних культур.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.